Він заступив на добове чергування. Вже, мабуть, думав, що буде робити завтра після служби. Можливо, будував плани на майбутнє. Чергова ракетна атака. Декілька хвилин і він з колегами вже на місці. Там люди, треба швидко їм допомогти. Така робота.
Ще удар. Ще одна ракета. Крики. Сльози. Багато крові. Вона всюди. Уже немає планів, вже не настане завтра. Секунда – і вже немає життя…
Він був одеським рятувальником. Денис. 29 років. Молодий, енергійний. Був… Це “був” розриває серце на шматки. Це пекельний біль, що ніколи не стихне…
Ранок наступного дня. Ще одна незагоєна рана для родини ДСНС. Серце ще одного рятувальника - 39-річного Віталія, не витримало…
Ви навіть не уявляєте, наскільки боляче і складно втрачати тих, хто був колегою, другом, надійним щитом. У такі моменти плачуть навіть титани ДСНС… Плачемо всі ми…
Денис, Віталій…. Назавжди в строю…
Ненавидимо русню. Горіти вам всім у пеклі!
Автор фото: Олена Сусла, пресслужба ДСНС Одещини