ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Власна музична студія та робота у трьох гуртах: коломиянка Роксолана Зінчук про мрію, що стала дійсністю

Вона завжди жила музикою, з ранніх років, оскільки виховувалась в династії музикантів. Опанувала фортепіано, закінчила музичну академію, в якийсь момент навіть думала все залишити і стати журналісткою, проте любов до музики перемогла. Тепер вона працює в трьох різних музичних проектах, викладає вокал та фортепіано, а ще віднедавна відкрила у Львові свою власну музичну студію. Про мрію, пронизану звучанням клавіш, і любов, яка перетворились в успішну справу, – ексклюзивний матеріал з музиканткою Роксоланою Зінчук. Вона – коломиянка, та живе й творить у Львові.



Бабуся Юстина і мрія стати співачкою

"Вокалом я почала займатись в чотири роки. Спочатку в Народному домі в Коломиї, куди мене привела бабуся Юстина. Найбільше саме вона хотіла, щоб я співала, адже це була її мрія, але народившись в 40-му році, це було не актуально на той час, і вона так і не стала співачкою, натомість обрала шлях медсестри. Довший час бабуся підтримувала мене, водила на перші заняття з вокалу, танців, співів, фортепіано. Здається, вона в мені реалізовувала власні бажання, які їй не вдалось втілити. Я це вже зараз усвідомлюю… А згодом почались перші концерти, конкурси та музичні закордонні поїздки".

Музична династія Зінчуків

"Батьки завжди були моїм прикладом, обоє – музиканти. Разом навчались в Івано-Франківську, мама – піаністка, тато – хоровий диригент. До сих пір вони працюють в музичній школі в Яблунові. Завжди підтримували мене в моїх починаннях та були якісними критиками, навіть тепер я прислухаюсь до їх думок, вони в мене дуже мудрі. А ще є молодший брат, з яким в нас 8 років різниці. Проте зараз він підріс і вже також є моєю підтримкою. Зрозуміло, що з дитинства музика завжди витала в нашій квартирі. Тому гени зіграли свою роль, я отримала непогане "музичне вухо", – посміхаючись, каже Роксолана.



Фактично з дитинства вона професійно займалась фортепіано, спочатку це була музична школа, потім рік навчання в Києві в музичному інституті імені Р. М. Глієра на фортепіанному факультеті і ще 5 років у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка, і весь цей час вона не поверталась до вокалу, на той момент він відійшов на другий план. Та все змінив випадок. В академії паралельно із основними заняттями відкривались факультативні із джазу. Проводився кастинг, вона вирішує піти, через два дні – їй зателефонували і повідомили, що її прийнято. Там дівчина займалась 2 роки, і це неабияк вплинуло на її професійний ріст, як вокалістки.



Три музичні проекти. Та "Різдво з присмаком джазу"

"Першим колективом, в який мене запросили співати, був "Freelance music". Ми працювали у Львові в різних закладах, це було досить класно, я набралась нового досвіду, сучасного репертуару, якийсь час ми співпрацювали, а потім наші дороги розійшлись. Більше кавер-гуртів у моєму житті не було. Великим поштовхом у творчості став наш концерт "Різдво з присмаком джазу", в якому поєднувались українські колядки в джазовому аранжуванні та популярні джазові композиції "штатів". Перший концерт відбувався саме у Львові, потім ми завітали до Коломиї, і я була вражена тією великою кількістю глядачів. Я збирала музикантів з думкою, що це суто на один концерт. Проте сталось по-іншому. Мені вони кажуть: "Роксолано, будемо продовжувати". І мене так це потішило тоді. Так виник наш колектив "ethNova" і працюємо ми над українськими композиціями в джазовому аранжуванні.



Другий проект, яким теж займаюсь – "Dizzy Spell" – ми робимо свої аранжування на закордонні джаз-композиції. Сюди мене запросили як учасницю. Моя суб’єктивна думка, що кожна пісня дуже крута тоді, коли ти її виконуєш вперше, якщо ти виконуєш пісню ще раз так само – в цьому немає ніякої індивідуальності, тому що ти просто взяв, послухав і переспівав. Тому, якщо не створювати щось своє, власний музичний матеріал, то пісня повинна звучати по-іншому, тоді ти вносиш свою творчість у виконання. Саме так ми працюємо в цьому гурті, шукаємо пісню, думаємо, що в неї додати, щоб композиція звучала по-новому, свіжо.

 

Ну і власне третім є "VoxBox" – акапельний колектив, який працює без будь-якого музичного супроводу. Комусь він нагадує "Pentatonix", адже ми працюємо в схожому жанрі. Все виконуємо вживу. В нас є 5 голосів, 4 хлопці, я і біт-бокс. Туди мене запросили, як вокалістку, хлопці разом працюють досить давно, співають служби в церкві, багато працюють в духовному напрямку.



Про музичні вподобання та антипатії

Ніколи б не співала шансон, ну і Дзідзьо та Винника, хоч поважаю їхню працю і творчість. Якось так сталось, що нас, українців, привчили до дешевої музики, яка будується на легких ритмах та елементарних акордах. Відповідно, тому дуже важко в Україні професійним музикантам реалізувати себе. Дуже подобається зараз молодий гурт "", який поєднує в собі джазові елементи, електроніку, хороші біти, класний вокал, все в балансі, окрім них останнім часом імпонує Джамала, яка робить якісну змістовну музику.

Про Коломию

Я люблю своє місто. Вона постійно змінюється. Помітний розвиток у плані навіть зовнішності міста, ми перестали бути пострадянським простором, а стали ще ближчими до Європи. Також завдяки соцмережам бачу, скільки у нас відбувається творчих заходів і не тільки, всі ці речі виходять на серйозніший рівень. Зокрема, організація "Коник Хелп", напевно, найвищий пілотаж, як можна займатись благодійністю.

Музична студія "ZVOOK"

Насправді ідея власної студії виникла дуже давно, в часі студентства, власне при розмові з моєю коліжанкою, яка зараз мешкає в Кракові. Ми з нею домовилися, що в свій час відкриємо музичну студію. Я займатимусь музичною частиною, а вона економічною. Минуло багато років, всі ці мрії, здавалось, забулись. Проте, закінчуючи академію, я розуміла, що реалізувати себе в музичному плані дуже тяжко без коштів, якщо ти хочеш займатись творчістю, ти маєш мати щось своє. А це має бути те, що ти любиш. Спочатку я викладала вокал вдома і бачила, що це приносить результат іншим. Дуже вагомою причиною відкриття власної студії послужило те, що до мене приходило багато учнів, які вчились в інших вокальних студіях Львова і вони не знали елементарних професійних речей, і я зрозуміла, що існує багато студій, які займаються тільки заробітком грошей. І не мають високої цілі – навчити людей. Ми відкрились півроку тому фактично в центрі Львова, проте підготовка тривала близько року. Потрібно було взяти приміщення в оренду, звукоізолювати його, закупити апаратуру. Це потребувало чимало вкладень – чому я теж завдячую своїм батькам та бабусі".



Тут працюють її друзі з музичної академії, професіонали своєї справи, люди, в яких Роксолана впевнена. Навчають вокалу, фортепіано, гітари і в скорому часі відкриється клас барабанів. Наразі навчається близько 40 учнів. Вартість навчання 150 грн за заняття. Але існують певні абонементи двічі на тиждень – місячна оплата 1300 грн, раз на тиждень – 700 грн. Для Коломиї, звісно, це дорого, та для Львова це нижче ринкової ціни.

Вона ніколи не хизується своїми знайомствами чи дружбою, неважливо, чи це дружина VovaZIL’Vova, коліжанки, які роз’їхались по світу, чи ті, що завжди поруч, в творчості і поза нею. Багато читає, інколи подорожує та головне – впевнено крокує своїм шляхом, з посмішкою на вустах і великою місією в серці творити і бути музикою.



АВТОР: Віталій БИРЧАК