Жінці, якій стало зле в поїзді №111 Львів-Харків, нікому було допомогти. На станції "Підволочиськ", що на Тернопільщині, її витягнули з поїзда і покинули на пероні. На станції медиків теж не виявилось, тож її рятував іноземець. Про випадок розповіла Тетяна Василець. Інцидент трапився 30 липня. На станції Підволочиськ, каже жінка, поїзд зупиняється, провідники підняли червоні прапорці. — У сусідньому вагоні комусь стало зле. Я саме стояла у тамбурі і стала свідком. Знепритомніла жінка у військовій формі. Ще на пероні у Тернополі я запримітила, як багато військових сідало до сусіднього вагону. Серед них була і ця білявка, років 35+. Зараз її несли по коридору вагона, тамбур, потім витягнули на перон. Там поклали на простирадло і подушку. Її обличчя набрякло, покрилося червоними плямами, хтось сказав, що у неї судома й якийсь чоловік підняв її ноги. Вона не реагувала, пише Доба. Підволочиськ, до слова, райцентр. І на станції райцентру немає медпункту! "А що ви хочете, у нас маленька станція, у нас нема медсестри!" - відказала чергова по вокзалу. Двічі, бо навіть у провідників немає аптечки! "А ми не имеєм права нічего им давать, - відповів провідник мого вагону на запитання, як вони мають діяти у таких ситуаціях? Хіба що, якщо ви палець поріжете, то, може, забинтують. Ні, згодна, ніхто вас не змушує давати ліки. Але, ну хоча б нашатир має у вас бути?! Я вже мовчу про наявність елементарних знань першої медичної допомоги, — обурюється Тетяна Василець. За її словами, люди скупчилися біля жінки і ніхто не знав, що робити. То повертали її на лівий бік, хтось закричав, що там серце, перевернули на правий бік. Єдиний, хто у цій ситуації зміг зорієнтувати людей, каже пані Тетяна, іноземець, який сказав, що він лікар, що треба змочити водою рушника і покласти на голову, питав, що вона вживала у дорозі, що треба викликати "швидку". Згодом карета швидкої приїхали через 10-15 хвилин. — І ми вже відїжджали під ґвалт лікарки "швидкої": "Люди, ви здуріли, хто її витягнув із вагона? Ви отак викинули людину на перон?!..." — Мабуть, ми здуріли, бо як сказала провідниця: "А что вы хотите, позакрывали медпункты на станциях. Ничего же нету! Экономия!" Люди, ви готові так економити? Невже з тих майже 1000 грн, що кожного місяця з мене знімають податків, не можна взяти гроші на забезпечення елементарних заходів меддопомоги? Я не готова так економити. Я б хотіла мати хоч якусь надію, що у разі чогось подібного, я таки виживу. А поки, учорашня ситуація засвідчила протилежне. Уявила себе на місці тієї жінки і мені стало страшно через наших байдужих працівників Укрзалізниці (і ця байдужість у всьому), через наше незнання, як надавати першу медичну допомогу... Бо блін, 17-річний кореєць і той знає, що людину у таких випадках, хоча б не можна рухати, — додала пані Тетяна.