ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Відео. У дискусійному клубі "Дзеркала" сперечалися про створення ОТГ

У новому відеопроекті "Дискусійний клуб", який започаткувало "Дзеркало краю", ми продовжуємо обговорення актуальних питань Коломийщини.


Цього разу темою для обговорення обрали життєдіяльність об’єднаних територіальних громад. Для розмови за круглим столом запросили: завідувачку відділу культури та освіти Матеївецької ОТГ Світлану Головань, депутата Печеніжинської ОТГ Івана Котіва, сільського голову Королівки Івана Мігащука, в. о. старости Саджавки Андрія Кузьмина. Вів прямий ефір журналіст Андрій Малащук. Подаємо стенограму ефіру в дещо скороченому варіанті.


Андрій МАЛАЩУК: Ще у 2015 році держава запустила територіально-адміністративну реформу. На Коломийщині рух пішов чи не найактивніше. Першою створилася Печеніжинська ОТГ; а оце днями в області зареєстрували Підгайчиківську об’єднану громаду. На нинішній день вона вже є шостою. Як себе почувають новостворені громади у новому для себе статусі? Про це хотілося б почути думку кожного присутнього на нашому ефірі…


Світлана ГОЛОВАНЬ: Усе залежить від лідера. Нам у цьому сенсі пощастило, бо маємо доброго господарника Петра Книшука. Вже в чому, а в питаннях господарювання він компетентний на всі сто відсотків: де можна зекономити, що треба вкласти, аби громада мала з того якийсь зиск. Ми тішимось, коли проходить якийсь проект. Ось тепер у нас пройшов проект на створення у школі біологічного кабінету. Ціна проекту – 10 мільйонів гривень…


А. М.: Ну, про вашу громаду ми ще подискутуємо, а що нам скаже Іван Котів?


Іван КОТІВ: Знають усі, що Печеніжин був одним з перших, хто створив ОТГ. Від цього ми мали великі дивіденди. Та це лиш на початку. Тут було важливо, щоб ті великі кошти вкласти в те, що приноситиме прибуток. А якщо ми перші великі гроші вклали лише в інфраструктуру, то ми виграємо мало. Всі наших дев’ять сіл варяться в одному казані. Ми поєднані географічно й історично. Щодо самого Печеніжина, то, як на мене, у нас завеликий адмінапарат. Друге: корисно було б для нашої громади, якби всі роботи виконувалися місцевими, а не запрошувалися бригади десь з Закарпаття. Третє – щодо виграного мільйона. Ці гроші ми виграли під створення кооперативу для збору й переробки малини. Багато людей відгукнулося, посадили малину. Але створення кооперативу застрягло. Один чоловік з Рунґурів засадив гектар площі під ягоди. Але вчасно зреалізувати плоди так і не зміг, розчарувався і знову поїхав за кордон. Голова пустив кооператив у вільне плавання, і він, кооператив, у вільному плаванні загубився. Люди тепер зневірені…


А. М. Гаразд, потім деталізуєте. Нам цікаво, у якому становищі нині перебуває Королівка. Два кроки до Коломиї, а вона до міста приставати не хоче, як Воскресінці чи Шепарівці…


Іван МІГАЩУК: А Королівка і не збиралася нікуди приставати, – ані до Матеївців, куди нас тягнули майже силоміць, ані до Коломиї. Самостійна об’єднана громада з центром у Корничі створилася ще торік. Документи стоять у ЦВК. Чого вони так довго зволікають з призначенням місцевих виборів у Корничі – ми не знаємо, хоч і догадуємось…


А. М. Відкрийте таємницю!


І. М. Просто комусь дуже не хочеться, щоб така багата громада, як корницька, сама собі хазяйнувала. Так само, як і ми, на призначення виборів чекають Підгайчики…


А. М.: Гаразд, потім про Королівку поговоримо ширше. А наразі хочеться почути думку гостя з іншого району, старосту Саджавки Андрія Кузьмина. Мабуть, у них проблем найбільше, бо перебувають у підвішеному стані між Коломиєю й Надвірною, чи не так?


Андрій КУЗЬМИН: Ви десь у вашій газеті дотепно висловилися про "шлюборозлучний процес" з Надвірною, який довго тягнеться. Я постійно везу ту саму документацію як до Коломиї, так і до Надвірної. Ситуація зміниться, аж коли зміняться межі районів і отримають свою назву…


А. М.: Чим Саджавка виграла, приєднавшись до Коломиї?


А. К.: Чи виграла, чи не виграла – будемо аналізувати пізніше. Зрозумійте одне: ми мусили вибирати між Ланчином і Коломиєю. Ясно, що перевагу віддали Коломиї…


А. М.: Давайте повернемося до Матеївців. Я часто їжджу селами й часто чую думку, що Матеївці мають непомірний апетит і хотіли б поглинути всі села від Пруту аж до Ценяви з Підгайчиками, не кажучи вже про Корнич з Королівкою…


С. Г.: Ну хіба це не природно? Ви ж знаєте, що тепер кошти виділяються на кожного окремого мешканця і якщо Матеївецька громада стане ширшою, то матиме більше фінансування для цілої громади, а не лише для самих Матеївців…


А. К: А якщо кошти виділяти держава перестане?


С. Г.: Таке може бути. Ось на освіту ми цього року отримали на 62 тисячі гривень менше, аніж торік…


А. М: Але ж ваші села, крім Матеївців і Перерова, майже нічого не виробляють. Якщо громада сама себе не розкрутить, їй настане колись гаплик…


С. Г.: У нас нормальні надходження до бюджету. Маємо багато підприємців, які у нас зареєстровані, вони справно платять податки…


І. М: Особисто я сумніваюся в перспективі Матеївецької громади…


А. М: А в чому перспектива Корницької ОТГ?


І. М: У нас розвинуте сільське господарство, багато підприємств, є газове родовище, вже майже збудована сонячна електростанція, треба лиш її підключити до електромережі, приватник викупив приміщення колишнього пивзаводу, є два аеродроми. За перспективним планом Корнич мав утворити ОТГ давно. Чого Матеївці змінили план? Бо амбіції окремих керівників план порушили. Однак, у нас усе вийде добре, очікуємо тільки призначення дати місцевих виборів.


 


Нагадаємо, раніше у дискусійному клубі говорили про гендер.


До теми: Підгайчиківська ОТГ стала шостою на Коломийщині. Які перспективи створення