Пасхальне послання Владики Василя

всечесному духовенству, преподобному монашеству,

возлюбленим братам і сестрам Коломийської єпархії.

«Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?»

(Ів. 20:15).

Вступ. На Голгофі звершилася велика жертва любові: Христос помер на хресті за нас, щоб ми воскресли разом з Ним. У ці дні вірні вітають одне одного словами «Христос Воскрес!» — «Воістину Воскрес!».

І). Пасхального ранку Марія Магдалина прийшла намастити пахощами тіло Христове, яке лежало у гробі. Та побачила відвалений камінь. Порожній гріб — це знамено перемоги Розп’ятого Ісуса над смертю. Марія цього не розуміла, бо в її душі ще було темно. У своєму замішанні жінка вирішила, що хтось забрав тіло Господа з гробу і невідомо куди поклав. Марія старалася віднайти тіло Ісуса, але її зустрів Живий Господь. Він звернувся до неї: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» (Ів.20:15). Воскреслий дав себе пізнати, називаючи її на ім’я — «Маріє!» (Ів.20:16). І говорив їй про своє вознесіння, щоб приготовити людям дорогу від земної Батьківщини до дому Небесного Отця.

На Пасху Христову ми святкуємо виконання давнього пророцтва «Він знищить смерть навіки. І повтирає Господь з усіх облич сльози.» (Іс. 25:8). Нині багато людей плачуть, страждають, жаліються та шукають, де «покладено» (Ів. 20:13) євангельську істину, яку сховали вороги. Засумований народ повинен світлом Євангелія розтулити очі віри та знайти правдиву дорогу до Христа воскреслого, Який уже прийшов до дверей людських душ і стукає. Людина в тиші та спокої спроможна почути голос Божий та відчинити Ісусові двері серця. Завдання Церкви — приготувати нас до воскресіння Словом Божим і Святими Тайнами. Тому під час Літургії чуємо слова Спасителя, Який звертається на ім’я до кожного терплячого: «Чесного, і пресвятого, і пречистого Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа причащається слуга Божий (ім’я)». І далі Господь просить уже не плакати, бо ви знайшли того, кого шукали (пор. Ів. 20:15).

Христос нині запитує: «Чого ти плачеш, Україно, у час Воскресіння»? Повсюди люди сумні й перелякані підступними атаками вірусу COVI D-19. Та весь світ передусім має покладати надію на Бога, а потім на вакцинацію. Війна дихає в обличчя нашого народу, тому що в суспільстві настала криза прощення та любові одне до одного. Ось такою є основна причина нашого переживання, смутку і болю. Постає питання, що робити. Повернутися до Христа за прикладом блудного сина.

ІІ). Віра у воскресіння Христа — це сила християнина. Блаженніший Святослав наголошує: «Віра у воскресіння Ісуса Христа є необхідною умовою нашого спасіння. Апостоли від початку проголошували, (…) аби спастися, треба вірити, що Христос воскрес із мертвих». У теперішній непростий час людей атакують думки, що все пропало і треба кудись втікати. Не піддавайтеся таким провокаціям! Воскреслий Христос — це Переможець смерті і надія наша, джерело віри та миру в безпорадних ситуаціях. Наталія Пешкан пише:

«Україно! Звернись до Бога,

Чи не в силах без Нього йти,

Чи замало нам сліз і горя?

Чи замало для нас біди?

Україно! Народ твій гине,

Мені жаль рідну землю свою,

Плач жалобù країною лине,

Та вогнем нищать славу твою».

Народе України! Воскреслий Христос обітре сльози з твого обличчя. «Україна сильна, вона вистоїть», — запевняє Блаженніший Святослав.

Господь допускає кризи в людському суспільстві чи війни між народами там, де панує ненависть. Він припиняє хвороби, війни та всяке зло, але для цього потрібне покаяння і віра в Бога. Він хоче, щоб усі люди спаслися, змінивши свій спосіб життя та прийшовши до пізнання істини.

ІІІ). «Господь Ісус Христос — надія наша» (І Тим. 1:1). Надія християнська — це заспокоєння душі в Господі, тому що Він безперестанно турбується про нас, про наше спасіння і дасть нам усе необхідне для життя, а також обіцяне блаженство посеред святих. Україно! Воскреслий Христос має владу обернути на добро всі наші біди, терпіння, труднощі й дає надію на нове життя. Христос переміг смерть і вирвав з неї жàло. Людям Він хоче дати відчути свою присутність так, як Він дав себе пізнати апостолам по дорозі в Емаус при ламанні хліба. Виконуючи царську і вічно нову Заповідь любові Бога та ближнього, ви приготовляєте для себе і свого народу достойне місце в Царстві Божому. Справжній християнин надіється не на свою силу, мудрість чи багатство і не на сильних людей віку цього, а на Бога, який воскрешає з мертвих (пор. Дії 26:8).

Сердечно вітаю всіх з Великим Днем Світлого Христового Воскресіння. Просимо Спасителя благословити Українську землю, воїнів, лікарів та наш народ перемогою над хворобами та всяким злом. Безмірна любов до Бога і до ближнього є її основою. Пасха Христова свідчить і наповняє серця людей радістю, світлом та надією. Наталія Пешкан пише:

«Україно! Вставай на коліна,

Та до Бога молитву неси,

Бо без Нього — суцільна руїна,

Бо без Нього немає краси!».

Саме в покаянні та воскресінні наших душ виявляється сила Пасхи Христової. Люди повертайтеся до храмів! Христос переміг смерть. Ворота пекельні не змогли здолати Церкву Христову раніше, і тепер не зможуть.

Висновок. Сьогодні розп’ятий та воскреслий Христос стоїть поміж нами. Ми маємо змогу бачити Його завжди очима віри і відчувати серцем. Попри всі складні обставини вірте в Бога й відчувайте велику радість. Не ходіть засмучені, бо ця подія несе радісні відчуття, які залежать від нашого духовного пережиття. Не плач, Україно! Господь Воскреслий з тобою та твоїм народом! Підтверджуючи істину воскресіння, вітаймо одне одного словами: «Христос Воскрес!» — «Воістину Воскрес!». Амінь.

Благословення Господнє на вас!

† Василій

Дано в Коломиї,

при Катедральному Соборі Преображення Христового,

25 квітня 2021 року Божого, у свято Входу Господнього в Єрусалим