ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

"У селі нема жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку". Іван П’ятничук і його сопілкарі

На всю Україну відомий народний аматорський ансамбль сопілкарів з Лісного Хлібичина, який відзначив 35-ліття від часу свого заснування. Дитячий ансамбль є доволі розкрученим, цими рядками ми не відкриваємо америки. Нас тут цікавить самий "феномен П’ятничука" і чому подейкують, буцім у селі нема жодної сім’ї, де б хтось не грав у сопілку.

Директор БК, заслужений працівник культури Іван П’ятничук досяг полудня віку, а все життя пропрацював на одному місці – в будинку культури Лісного Хлібичина. Крім основного заняття, він ще й у школі підпрацьовує, і церковним хором керує. До всього додайте 45-річний досвід гри по весіллях і матимете завершений портрет музиканта "від Бога".

Грі на сопілці чоловік навчився ще під час навчання в Калуському культосвітньому училищі. Поштовхом стало напутчення одного викладача: "Хочеш працювати в самодіяльності, – роби те, що до тебе не робив ніхто. Хори, ансамблі вже є, а ти вигадай щось нове...".



У 1983 році молодий завклубом створив у селі єдиний в області ансамбль сопілкарів. Сформував три групи підготовки і основний концертний склад. Щоби вийти на сцену, треба мінімум рік вчитися грати, особливо здібним – менше. Почалися гастролі по області, бурхливі овації, призові місця – ансамбль відточував майстерність. У 1994 році гурту присвоєно звання "народного". Своєрідний іспит на зрілість ансамбль склав у Києві в Палаці культури "Україна" в рамках звіту області. Мали найбільшу програму.



Українсько-канадський фонд "Світ для дітей" за сприяння голови фонду Галини Микитюк пошив для колективу сценічні костюми та закупив сопілки. Тепер весь сопілчаний інструментарій поділяється на дві групи – особисті інструменти, на яких учасники ансамблю вправляються вдома, і концертні інструменти (відіграв і віддав сопілку керівнику). Виготовили кілька інструментів для колективу й знаний сопілкар Михайло Тимо­фіїв, а також блискучий хоровий диригент Володимир Кенюк. Мають з чим виступати: з тими сопілками діти гонорово поїдуть влітку на фестиваль в Одесі "Всі ми діти твої, Україно". До речі, на цьому міжнародному фестивалі-конкурсі хлібичинські сопілкарі в 2016 році посіли перше місце.



Тепер трохи про особисте, – рівно настільки, наскільки воно має відношення до публічного.



Іван П’ятничук є батьком трьох дітей, дідом шістьох онуків. Двоє синів грають у сопілку (донька чомусь не хоче); троє внуків, які підросли, вже також сопілкарять, менших троє – на підході. Сопілкарять люди майже в кожній оселі Лісного Хлібичина, – ми про це писали на початку нарису.

Андрій МАЛАЩУК