У паризькому Музеї Пікассо вперше відкриють тимчасову виставку робіт художниці Франсуази Жільо. Вона була партнеркою Пабло Пікассо, який попри це намагався знищити її кар’єру.
Про це повідомляє The Guardian.
Музей містить найбільшу у світі колекцію робіт Пабло Пікассо, нова постійна експозиція робіт художника розміщена у 22 кімнатах на трьох поверхах: це майже 400 картин, скульптур, предметів кераміки, малюнків і гравюр. Роботи Жільо розмістять у кімнаті 17 музею: виставка буде тимчасовою, але очікується, що триватиме протягом року.
Першу персональну виставку Жільо провела ще до знайомства з Пікассо. А познайомилися вони в 1943 році в паризькому кафе в розпал нацистської окупації. Їй було 21, а йому 61. Однак їхній роман розпочався у 1948 році. У цих стосунках Франсуаза Жільо народила двох дітей: Клода та Палому. Жільо розійшлася з Пікассо у 1953 році. До того ж художник залишався одруженим із танцівницею українського походження Ольгою Хохловою.
Після розриву Пікассо і його впливові друзі у мистецьких та інтелектуальних колах Франції розв'язали з Жільо те, що вона назвала "війною". Зрештою через це вона покинула Францію та оселилася в США, де продовжила малювати до смерті у 2023 році.
Пікассо заявляв, що без нього Жільо буде нікчемною, та вирішив зруйнувати її кар'єру. Художниця згадувала, як Пікассо казав: "Ти думаєш, люди будуть тобою цікавитися? Вони ніколи не будуть, справді, тільки для вас... Це буде лише свого роду цікавість до людини, життя якої так глибоко торкнулося мене".
Принаймні у Франції її успіх був затьмарений Пікассо. Коли в США Жільо знають як художницю, у Франції вона — лиш колишня дівчина та муза Пабло Пікассо. Тепер Музей Пікассо в Парижі спробує частково виправити цю помилку, відкривши нову постійну виставку робіт художника, яка містить кімнату з роботами Жільо. Твори художниці вперше експонують у цьому музеї.
"Її не представляють як музу чи натхнення Пікассо. Немає жодного з її зображень чи фотографій, які він зробив; натомість експозиція зосереджується на Франсуазі Жільо як художниці", — сказав речник музею.
Сесіль Дебре, президентка Музею Пікассо в Парижі, сказала, що Жільо "отримує належне їй місце як художниці".
Джоанн Снреч, кураторка Музею Пікассо в Парижі, сказала, що важливо додати експозицію картин Жільо, щоб розвіяти думку про те, що вона була "просто партнеркою Пікассо".
"Вона сама по собі була художницею з дуже довгою кар’єрою, протягом якої її творчість розвивалася. Те, що ми показуємо тут, — це різноманітність її робіт", — сказала Снреч.
Вона додала: "Це правда, що після того, як її книга про Пікассо була опублікована, її уникали багато людей у художній спільноті Франції. Ми вважали важливим показати не лише її місце в житті Пікассо, але й те, що вона була набагато більше ніж просто його супутницею. Зрештою, вона провела з ним лише 10 років із понад 100".
Пікассо знищив її речі, включно з листами до неї від художника імпресіоніста Анрі Матісса, вимагав від Галереї Луїзи Лейріс припинити представляти її роботи та наполягав, щоб її більше не запрошували на виставки в престижному Салоні де Май.
Жільо видала мемуари "Моє життя з Пікассо" у співавторстві з Карлтоном Лейком. Пікассо розпочав три судові процеси, щоб запобігти публікації її біографії 1964 року, 80 видатних інтелектуалів і митців підписали петицію в комуністичній газеті Les Lettres Françaises із закликом заборонити книгу. Проте книжка стала міжнародним бестселером. Вона була продана мільйонним тиражем і була перекладена шістнадцятьма мовами.
Джерело: Суспільне Культура