Метою конференції було підведення підсумків реалізації проєкту «Карпатський культурний шлях».

У роботі підсумкової конференції взяли участь понад 30 представників історико-культурних об'єктів, органів державної влади, місцевого самоврядування, вищих навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства Івано-Франківської й Закарпатської областей (Україна) та повіту Марамуреш (Румунія).

Із вступним словом до учасників події звернулась заступник голови ГО «Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини (АЕРІФ)», менеджер проєкту Марія Ковалів. Вона відзначила, що незважаючи на всі випробування, що випали на виконавців проєкту у зв’язку із російською агресією щодо України, бенефіціари наполегливо працювали над його впровадженням, вболівали за збереження культурної спадщини, розвивали культурний туризм. Проведення конференції є доброю нагодою ознайомитись з успішним впровадженням проєкту, розвивати співпрацю задля якісного управління культурною спадщиною та використання її для добробуту громад, сприяти розвиткові Карпатського культурного шляху.

Заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції - начальник управління євроінтеграції громад і туризму Івано-Франківської обласної державної адміністрації Галина Макота у вітальному слові відзначила важливість впровадження проєктів в сфері культурної спадщини, подякувала Румунії та румунському народу за підтримку та допомогу у війні з російським агресором.

До учасників конференції із промовою звернувся також виконавчий директор Центру розвитку малого та середнього бізнесу Марамуреського повіту Раду Біг, в якій акцентував увагу на інноваційності проєкту для України та Румунії.

Професор кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, менеджер проєкту з комунікацій Олег Мандрик у своєму вітальному слові відзначив важливість для університету виконання міжнародного проєкту.

Експерт Представницького офісу спільного технічного секретаріату Програми ТКС ЄІС «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» Оксана Шийчук окреслила основні проєкти Програми, які впроваджуються на території Івано-Франківської області, зазначила, що цей проєкт є одним із найбільших серед реалізованих проєктів Програми, а також ознайомила учасників конференції з наступною програмою Interreg VI-A NEXT Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine Programme.

На конференції менеджери проєкту розповіли про його результати, зокрема про створення транскордонного українсько-румунського маршруту «Карпатський культурний шлях», який поєднав 40 об'єктів історико-культурної спадщини Івано-Франківської та Закарпатської областей (Україна) й повіту Марамуреш (Румунія), з яких 11 об’єктів із списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО:

1. Церква Зішестя Святого Духа, м. Рогатин, ЮНЕСКО.

2. Рогатинський історико-краєзнавчий музей «Опілля».

3. Національний заповідник «Давній Галич».

4. Геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

5. Комплекс будівель палацу власників міста Потоцьких, м. Івано-Франківськ.

6. Фортечна галерея «Бастіон».

7. Івано-Франківський краєзнавчий музей.

8. Музей мистецтв Прикарпаття.

9. Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського (м. Коломия), у т.ч.: Музей писанкового розпису, Косівський музей народного мистецтва та побуту Гуцульщини, Яремчанський музей етнографії та екології Карпатського краю.

10. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с. Нижній Вербіж, ЮНЕСКО.

11. Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв.

12. Музей етнографії, побуту та музичних інструментів Романа Кумлика.

13. Меморіальний музей Петра Шекерика-Доникового, музей «Криївка».

14. Історико-краєзнавчий музей «Гуцульщина», с-ще Верховина.

15. Церква Різдва Пресвятої Богородиці, с-ще Ворохта.

16. Парк-музей «Карпати в мініатюрі», м. Яремче.

17. Етно-парк «Гуцул ленд», с. Поляниця.

18. Церква Вознесіння Господнього, с. Ясіня, ЮНЕСКО.

19. Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах, м. Рахів.

20. Музей історії та етнографії румун Закарпаття «Румунська садиба», с. Нижня Апша.

21. Музей Марамуреш, м. Сігету Мармацієй.

22. Меморіал жертвам комунізму та опору, м. Сігету Мармацієй.

23. Веселий цвинтар, с. Сепинці.

24. Дерев'яна церква «Святої Параскеви», с. Десешть, ЮНЕСКО.

25. Ансамбль «Площа Цитаделі», м. Бая-Маре.

26. Музей етнографії та народного мистецтва повіту Марамуреш та Музей села, м. Бая-Маре.

27. Музей історії та археології повіту Марамуреш, м. Бая-Маре

28. Повітовий музей мінералогії «Віктор Гордуза», м. Бая-Маре.

29. Колонія художників, м. Бая-Маре.

30. Повітовий художній музей «Художній центр Бая-Маре».

31. Замок Телекі, с. Колтеу.

32. Монастир «Свята Анна», с. Рохія.

33. Дерев'яна церква «Святих Архангелів Михаїла та Гавриїла», с. Рогоз, ЮНЕСКО.

34. Дерев’яна церква «Святих Архангелів Михаїла та Гавриїла», с. Шурдешть. ЮНЕСКО,

35. Ансамбль сільської культури та архітектури с. Бребу.

36. Дерев'яна церква «Святого Миколая», с. Будешть Йосані, ЮНЕСКО.

37. Монастирський комплекс «Бирсанський монастир», с. Бирсана.

38. Дерев'яна церква "Різдва Богородиці", с. Іеуд-Делі, ЮНЕСКО.

39. Моканіта – лісова залізниця, м. Вішеу де Сус.

40. Меморіальний будинок Елі Візеля, м. Сігету Мармацієй.

У рамках проєкту десять локацій отримали цифрові туристичні інформаційні панелі, зокрема, Рогатинський історико-краєзнавчий музей «Опілля», Національний заповідник «Давній Галич», геологічний музей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, комплекс будівель палацу власників міста Потоцьких, Івано-Франківський краєзнавчий музей, музей мистецтв Прикарпаття Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, меморіальний музей Петра Шекерика-Доникового, музей «Криївка», музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах.

На заході також презентували промоційні видання, тримовні веб-сайт https://carpathianculturalroute.com та мобільний застосунок. У другій частині конференції учасники мали змогу ознайомитися з презентаціями окремих об’єктів Карпатського культурного шляху.

Довідково

Проєкт «Карпатський культурний шлях» впроваджується в рамках Програми транскордонного співробітництва ЄІС «Угорщини-Словаччина–Румунія–Україна 2014–2020», що фінансується Європейським Союзом https://huskroua-cbc.eu/.

Основна мета проєкту полягає у підтримці валоризації культурно-історичної спадщини в Карпатському єврорегіоні шляхом розвитку та просування Карпатського культурного шляху як інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини в транскордонних регіонах Румунії та України.

Цільовими завданнями проєкту є: створення інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях», який поєднає об'єкти історичної та культурної спадщини з іншими атракціями та пов'язаними з ними супутніми послугами; вдосконалення навичок та обізнаності представників культурного туризму за допомогою навчальної програми; просування інтегрованого туристичного продукту культурної спадщини «Карпатський культурний шлях» на регіональних та міжнародних ринках шляхом розробки промоційних матеріалів, спільних джерел інформації в Інтернеті та мобільного додатку.