Місцем тієї вікопомної зустрічі був храм Божий. Сталося це на 40-й день після Різдва Спасителя – за приписом закону Мойсеєвого батьки в цей день мали принести новонароджене дитя до храму, щоби посвятити його Богові і віддати за нього символічну жертву (плату). Пресвяту Богородицю, святого Йосифа Обручника та Ісуса Христа зустрів у Єрусалимському храмі праведний старець Симеон, якому «було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього» (Лк. 2: 26).

Прийнявши Богонемовля на руки (за що став іменуватися Богоприїмцем), стоячи на порозі Нового Завіту, праведний Симеон промовляє від імені старозавітного людства знаменні слова, що стали молитвою і повторюються на кожній вечірній службі: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля» (Лк. 2: 29 – 32).

Старець Симеон нарешті зустрів Того, Хто ще прабатькам був обіцяний Богом як Визволитель від смерті для всіх людей. Цю зустріч засвідчує і праведна пророчиця Анна: «Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі» (Лк. 2: 38). Саме тому свято це іменується Стрітенням – бо воно засвідчує в особі Симеона і Анни зустріч старозавітного людства із Месією, Який воістину прийшов.

Чому Симеон і Анна сподобилися зустріти Спасителя і пізнати в Немовляті – Христа? Тому, що вірили в обіцяне Богом, служили Господу молитвою і добрими справами, вірою і правдою, за що і названі праведними. Так і всі ми – якщо хочемо зустріти Господа, то теж маємо щиро вірити, покладати надію на Бога і смиренно чекати свого часу. Адже не відкрив Себе Господь в день Стрітення ні царю, ні вельможам, ні начальникам, а відкрив праведникам, які істинно, все своє життя і всім серцем бажали і чекали на цю знаменну зустріч. Тож відкривайте і свої серця назустріч Богу!