За два дні - Великдень. У цей день віруючі посвячують великодні кошики.

Традиції того, що можна святити на Великдень. пов’язані з Великим постом. 48 днів перед Великоднем триває строгий піст, коли не можна їсти ніяких продуктів тваринного походження, у тому числі молочних продуктів і яєць. Тільки двічі — на Благовіщення і Вербну (Шуткову) неділю —  можна їсти рибу. Великодній кошик для віруючої людини — це благословіння знову куштувати скоромне. Тобто, не пісні страви.

Отже, є перелік продуктів, які неодмінно й традиційно кладуть до великоднього кошика. Кожен з них має свій сенс.

Паска - символ воскресіння і небесного царства,

Яйце - символ нового життя,

Сир і масло символізує любов Бога до людей,

Ковбаса і шинка - жертовне ягня, символ душевної радості.

Хрін, сіль, бурячки терті (цвіклі), сало.

Писанка, крашанка - давній великодній символ.

Свічка - символ Ісуса Христа.

На Гуцульщині вкладають до кошика сирного коника, печеного баранчика чи курочку.

Кошик також прикрашають гілочками верби, освяченої у Вербну неділю, барвінком, квітами.

Це найнеобхідніші продукти, які треба покласти у великодній кошик, і вони будуть нести певний сакральний зміст. Треба пам’ятати про те, що освячені продукти не можна викидати. Їх слід обов’язково з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами.

Традиційно, кошик накривають вишитим рушничком, який символізує життя і вічність.

Ні в якому разі не можна класти у великодній кошик спиртні напої.

Трапляються і зовсім незвичайні предмети в кошиках. Деякі кладуть у великодній кошик хрестики, іконки, а також ножі, мовляв, треба освячене різати освяченим ножем. Все це забобони, і духовні отці, побачивши такі предмети, повинні підказати прихожанину, що їх треба відкласти в бік.

Не мають жодного відношення до українських традицій і шоколадні зайчики та яйця, декоративні курчатка тощо.