Впродовж усього карантину безпечно мандрувати в наметі? Легко! Якщо не покидати стін власного помешкання.

Це в своїх соцмережах продемонстрував український фотограф Vlad Kutsey.

"Нам не було сумно жодного разу за останній місяць карантину, бо кожного дня ми проживали нову цікаву історію на двох у затишку нашого вірного жовтогарячого побратима Turbat Shanta Pro.

Намет давно перестав бути для нас неживим предметом, бо це ж єдиний прихисток в походах, таке жадане джерело тепла та безпеки далеко від дому, коли на його провідний вогник йдеш крізь туман чи ховаєшся від зухвалого дощу під його надійним «плащем».

А зараз, в цей нелегкий час, він знову не підвів, бо став для нас ще й осередком щоденного креативу та натхнення, такою собі неприступною фортецею від негативних думок та переживань.

Спочатку розкладання намету в квартирі та ночівля в ньому мали стати забавкою на один вечір, але пройшов вже цілий місяць, а ми все ще засинаємо та прокидаємося під його дахом. Зручно вмостившись біля нього, часто згадували минуле: свої перші олдскульні походи з вашкезними наплічниками повними круп та консерв, яких би вистачило на цілу бригаду, обвугленими черевиками, що сушилися над танцем багаття, кучугури снігу та своє «купання» в ньому, катання на льодянках з карпатських схилів, романтичні посиденьки під зорями і читання вголос так, щоб заслухалися навіть мовчазні гори...

Тепер точно можна сказати, що наш намет бачив все: то сміявся разом з нами над комічними життєвими сюжетами, то ностальгував по старим добрим пригодам, то допомагав планувати майбутні мандрівки, то переглядав за компанію діафільми, то святкував Пасху, то засмагав на пляжі, то програв нам в дженгу, незграбно збивши побудовану високу вежу, а ще невпинно підтримував у всіх наших диких ідеях, а потім поблажливо посміхався, коли ми в черговий раз вимітали всю оселю від снігу, що так підступно випав в квітні.

Це була справжня домашня пригода, яка показала нам, що мріяти, творити дива та мандрувати іноді можна і в обмежених квадратних метрах. Головне - не втрачати надію, не зменшувати темп, а цінувати кожну мить свого буття.

P. S. Світлини, на якій розбираємо намет, досі немає. Ми поки так і не змогли попрощатися з ним", - йдеться в дописі.

Читайте також: Молода коломийська пара повернулася з піврічної подорожі островами. ФОТО