Щодня, щогодини, щохвилини мільйони людей по цілому світі страждають від різних форм насилля. Фізична, психологічна, сексуальна агресія направлена як на жінок, так і на чоловіків та дітей. Але лише одиниці звертаються за професійною допомогою. Тому пропонуємо ближче познайомитися зі специфікою взаємодії двох людей у аб’юзивних стосунках.

“Аб’юзивні стосунки - це замкнуте коло між “жертвою” та “агресором”, де здійснюються різні маніпуляції на психологічному рівні. Вони наповнені нестабільними скачками прояву любові та ненависті, що згубно впливають на самопочуття однієї сторони, але задовільняють “потреби” іншої. Аб’юзер ніколи не зміниться, це неможливо вилікувати, адже він не бачить проблеми та відштовхує будь-які дорікання у свій адрес” -  пояснює психологиня Ксенія Удуд.

Існує певний стереотип, що зображує чоловіка-насильника та жінку-жертву. Він походить від загального контексту гендерного насилля, що спирається на більшу фізичну силу чоловіка та вищий рівень агресії на гормональному фоні. Так, по статистиці такі любовні сценарії часто попадають під стереотип, але аб’юз є притаманний і жінкам, і навіть дітям, яким важливо вчасно допомогти у таких ситуаціях.

У першу чергу потрібно розуміти хто більш схильний до проявів насилля та агресії як такої: 1) люди з психічними розладами; 2) дитина, що перейняла таку модель стосунків від батьків; 3) закомплексована людина з низькою самооцінкою; 4) присутні виражені негативні риси характеру: відсутність самоконтролю, жорстокість, агресія та бажання контролю.

Власне аб’юзивні стосунки поділяються на види, які використовуються комплексно, а не лише поодинці:

• Фізичний - рукоприкладство, залякування, замахи на вільне пересування, переслідування.
• Психологічний - маніпуляції різного роду, шантаж, погрози, приниження, сварки, заборона спілкуванню з іншими людьми ( сім’я, друзі, колеги).
• Економічний - контроль коштів, що досягається різними способами: усунення джерела доходів чи їх відбирання, обмеження в тратах.
• Сексуальний - примусове здійснення небажаних сексуальних відносин, домагання, що часто закінчується небажаною вагітністю та ще більшим загостренням ситуації для жертви.

Здається потрапити у такі відносини схильні молоді люди, що відзначаються своєю емоційністю та бунтарським духом. Але, як вже зазначалося, аб’юзера неможливо буде змінити, тому шанс зустріти його у старшому віці залишається високим. Якщо ви активна та життєрадісна людина, маєте певні амбіції та цілі у житті, яскраві та цікаві - ви найулюбленіший вид партнера для насильника. Отож, поговоримо про перші дзвіночки, які можуть попередити вас про справжнє обличчя партнера:

• Ревнощі у всіх проявах: контроль за спілкуванням, дзвінками, переписками.
• Звинувачення: “у всьому винен/нна ти”, “якби не ти, то я би...”
• Контроль над усіма сферами життя та вибору, аж до одягу чи зачіски.
• Подвійні стандарти та критика.
• Ігнорування чи навпаки ідеалізація стосунків.
• Газлайтинг (переконання жертви у своїй неправоті, навіювання “ненормальності” )
• Обмеження у спілкуванні з метою ще більшого контролю над партнером, що заважає вчасно виявити проблему для оточуючих.

Здавалося би, є очевидні ознаки та сигнали, що попереджають нас про можливість залежних стосунків, тоді чому ж з них так важки вийти? Усе просто складно:

• Страх. Нерідко відбуваються спроби втечі, але агресор продовжує свої переслідування та повертає жертву у свою власність.
• З часом жертва своє повністю фінансово та психологічно залежною, що ускладнює розтавання пари.
• Відсутність власного життя, доходів, документів та наявність дітей збільшує відповідальність жертви, та зменшує шанси наважитися на заплановане.
• Набуті психічні розлади жертви, що затуманюються свідомість: тривожність, депресія, Стокгольмський синдром.

“Якщо ваші близькі родичі чи друзі несподівано переривають з вами контакт, то потрібно все ж таки вирішити це питання. Часто жертва придумує незвичайні історії або ж відбріхується, щоб, в першу чергу її не засуджувало суспільство. Ми часто чуємо “сама винна”, що є дуже егоїстично з нашого боку. Такі залежні люди відчайдушно потребують допомоги, максимальної доброти та відкритості з нашого боку. Адже їх так довго цькували та залякували, що вони дійсно переконані у своїй непотрібності. Зверніться до спеціалізованих служб, поділіться контактами, де завжди готові допомогти” - додає Ксенія.

Варто зазначити і вплив таких стосунків на фізичне здоров’я людини. Різкі зміни настрою, апатія та замкнутість лише починають список можливих порушень. З часом людина стає нервовою, можливий різкий набір або ж зниження маси тіла, у тяжких випадках помітне заїкання, енурез. Найтривожнішим сигналом ж є видимі фізичні травми, що варіюються від синців до переломів.

Якщо говорити про дітей, які перебувають у сім’ї з аб’юзивними батьками, важливо вчасно помітити сигнали та надати допомогу. Визначити це можна також по вище згаданих ознаках та декілька особливих саме для жертв молодшого віку: дитина часто невиспана, оскільки батьки ввечері повертаються додому та починають вирішувати свої відносини; у школі дитина є замкнутою, відчуженою або ж навпаки проявляє гіперактивність; якщо відбувається сексуальне насилля, то дитина може гостро реагувати на будь-які фізичні контакти або ж проявляти такий же інтерес до інших однолітків.

“Коли я працювала психологом у коледжі, були випадки, коли студенти ділилися своїми переживаннями, були і розмови про самогубство. Саме тому важливо говорити на цю тему та дати зрозуміти жертві, що їй готові допомогти. Адже якщо не розірвати це коло, то статистика самогубств, убивств та насильників, на жаль, зростатиме.”

Отож, якщо Ви попали або ж знаєте когось, хто зіткнувся з залежними стосунками - не мовчіть. Лише спільними зусиллями ми зможемо розімкнути таке “коло любові”.

АВТОРКА: Анна ТОМЧУК.