ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Роборуки, "Розумний дім" і рухомі сонячні батареї: як коломийські студенти-електроніки створюють майбутнє. ФОТО

Богдан Сава, Віктор Москалюк, Ростислав Ватрич та Іван Кузенко – студенти 2 курсу Коломийського політехнічного коледжу, які навчаються на напрямі "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології".

Їм лише по 17 років, але з технікою та програмуванням вони на "ти".

Іван Васильович Гоянюк, викладач відділення, розповідає, що такі талановиті студенти проявляють себе на різноманітних конкурсах. До прикладу, щороку у коледжі проводять робототехнічні конкурси.

Богдан Сава розповідає: "Повне керування будинком чи квартирою з допомогою звичайної програми з телефону – для нас це звичайна практична робота, тільки потрібні гроші на деталі. Ми можемо керувати освітленням, водопостачанням, опаленням з допомогою невеличкого комп’ютера, на який ми самі записали програму і завантажили в телефон. Ми зустрічаємося вчотирьох і обговорюємо ідеї – хто і що б хотів реалізувати. Вибираємо найкращі і складаємо кошторис на необхідні деталі, розробку програмного забезпечення, розробку електричних схем, теоретичних блоксхем. Після того, як все створено і намальовано, починаємо все відтворювати. Починаємо робити фізичне тіло, підключати програмне забезпечення. Зазвичай з першого разу нічого не виходить, по 3-4 рази збираємо і розбираємо, доки у нас не виходить продукт, який нам подобається".

Адміністрація коледжу підтримує талановитих студентів.

"Ми ходимо до нашого директора Андрія Васильовича Ляшеника, який викладає у нас програмування. Він дає нам книжки і поради, як правильно все зробити, щоб воно працювало краще і швидше", – продовжує Богдан.

Студенти продемонстрували нам п’ять власних проектів.

Лазерна арфа

Почали з лазерної арфи. Якщо перетнути рукою лазер, то починає лунати музика. На цей момент хлопці створили арфу в мініатюрі. Але мають бажання створити і велику, щоб розмістити її у Студентському сквері.

Робот-гуманоїд і роборуки

Наступна ідея – створити робота-гуманоїда. Юнаки почали створювати 3D моделі, як все має рухатися у стендовому варіанті з допомогою комп’ютера. Студенти розвивають цей напрямок, хочуть щоб роборуки відтворювали дії людини. І не тільки долонею, а по плече. Тобто, людина збоку рухає рукою, а поруч роборуки відтворюють дії людини. Це можна використовувати на дистанційному керуванні, на далеких відстанях, через інтернет, наприклад під час операцій, якщо лікар знаходиться в іншій країні. Також ці технології можна застосовувати для розмінування великих територій.

Сонячна батарея, яка повертається за сонцем

Наступний експеримент – сонячна батарея, яка повертається за сонцем. Ця система може застосовуватися для покращення енергоефективно­сті нашої країни. Якщо установити таку систему керування, то вона може назбирати велику кількість електроенергії і можна буде відмовитися приблизно від 30% електростанцій, які працюють на вугіллі. Вистачає однієї системи, яка може керувати усім комплексом сонячних батарей, а також декількома, які знаходяться в різних місцях. Цим можна керувати дистанційно з комп’ютера і спостерігати, що відбувається на усіх електростанціях.

Система "розумний дім"

Хлопці задумали реалізувати повний контроль за домом, не встаючи з ліжка. Богдан розповідає: "У своїх домівках ми це вже застосовуємо на практиці, тільки батьки сваряться, коли доводиться псувати стіни. Ми підключили всі датчики до сервера, з якого ми бачимо температуру в домі, освітлення, хто де пересувається, чи витікає газ, чи витікає вода. Це все може сповіщатися як на інтернет-серверах, так і смс-повідомленнями. Також система може зателефонувати і сповістити вам, що в домі щось не так". 

Розумний нічник

Розумний нічник у вигляді куба, на якому можна запускати реклами чи 3D-анімації. Якщо зробити його великих розмірів і розмістити в центрі міста в якості реклами чи розваги – повинно виглядати дуже красиво.

Також двоє студентів Артур та Володимир спеціальності "Галузеве машинобудування" продемонстрували нам свої розробки моделей для верстати з числовим програмним керуванням.

АВТОР: Інна ЯКУБ’ЯК ФОТО: Андрій КАНЯ