«Дві гори, а посередині - потік - Вурюк. Все сміття та дерева змивало зі схилів й гатило сюди. Утворилася дамба. Далі цю дамбу прорвало й воду направило на хати. Це русло мало піти в іншу сторону й щастя, що воно туди не пішло, інакше наслідки були б ще масштабніші. Ми ледве встигли…», - так згадує події минулого тижня заступник селищного голови Ланчинської ОТГ Михайло Гресько.
Ланчин – один із населених пунктів, який від повені постраждав чи не найбільше на Прикарпатті. Днями тут із робочим візитом побували спочатку Прем’єр-міністр з Міністром внутрішніх справ, а потім – і Президент. Місцеві мешканці кажуть, якби вода підійшла вночі, жертв би не уникнули…
Загроза підтоплень - після кожного дощу
Повінь 2008 року не нанесла стільки шкоди, скільки минулого тижня. При цьому Прут з берегів не виходив - вийшли потоки.
- Рівень води піднявся десь на 2,5 метри. Близько 150 осіб евакуювали в непідтоплені будинки. Першочергово забирали з епіцентру подій дітей і літніх людей, - розповідає Михайло Гресько. - В пожежній машині вода стояла по шию - лиш фарошукач було видно. Тому рятувальники змушені були покинути авто, поки рівень води не знизився.
Через стихію прорвало газову трубу, пошкодило електричні стовпи та залишило мешканців округу без інтернету:
- Газ ішов годин п’ять – його було чути в повітрі, - продовжує пан Михайло. – Трубу перекрили - і сім будинків за рікою залишилися без газу.
Місцевий священик УГКЦ, парох церкви Зіслання святого духа отець Василь Ткачук каже, що хоч сам виріс на Пруті, такого ще не бачив:
- Люди вимучені фізично, морально та психологічно. Я не одну повінь бачив, але уявити не міг, що вода може наробити стільки шкоди. Люди сподіваються на диво, а тут треба важкої праці, щоб хоч частково повернути місцевість до того вигляду, який був ще буквально кілька днів тому.
«Від 9 до 11 тут усе просто плило»
Будинок пані Марії розташований під берегом. Вода дійшла під хату, але не далі. А от 85-річна мати жінки жила в цій частині села. В її помешканні вода сягнула 1,5 метрів:
- Вона сама живе й від 9 до 16 години її неможливо було евакуювати з будинку. Коли вода трохи зійшла, зять із братом винесли її на плечах.
Городи знищило повністю, як і домашню птицю. З господарки мами вдалося врятувати тільки корову:
- В сусіда взагалі пів хати від’єднало. В когось літню кухню змило повністю, в когось – стайню. Гори лісу сягали дахів будинків. Мама плаче щодня, а ми навіть не можемо її сюди привести, бо нема ні машини, ні дороги.
Два дні в цій частині села не було світла. Потім стовпи підперли й електрику ввімкнули, а місцевим мешканцям наказали не ходити поруч. А от із питною водою досі труднощі:
- Раніше лише в криниці моєї мами була несолена вода. Тепер – одне болото, потрібно чистити, - продовжує пані Марія. – В потоці – теж брудна – нема звідки брати питну воду…
З хати до рятувальників переправлялися по шнурівці
Хата пана Івана знаходиться перед домівкою матері пані Марії. Чоловік досі не може оговтатися від жаху: вони та жінка проживають разом із семирічною дитиною:
- Все сталося миттєво: щойно повернувся від сусіда, хата почала тріщати. Жінка кричала, щоб вибивав скло та рятував дитину. Поки перебиралися до рятувальників, дружину двічі збивала з ніг течія – ледве врятував…
Помешкання пана Івана – одне з тих, які не підлягають реконструкції. Він із сім’єю тимчасово проживає в племінниці.
- Все, що нажито, втратили – ховаючи сльози розповідає пан Іван. – А під завалами ще скільки – мопеди, велосипеди… Але я не знаю, куди перевозити речі, котрі вдалося врятувати.
Ситуація складна, але контрольована
З допомогою до мешканців Ланчина навідалися волонтери БФ «Карітас» і ГО «Національний корпус». Постраждалим від стихії завезли одяг, питну воду та речі першої необхідності.
- Ми бачимо в очах людей біль і страх щодо майбутнього. Наше завдання – дати надію, заспокоїти, допомогти, чим можемо. Поїдемо по всій єпархії, - каже владика Василій Івасюк. - Всі річки, канали мають бути в належному стані: чисті та мати пропускну здатність. Тоді, коли приходитиме велика вода, вона матиме куди подітися. А якщо матиме перешкоди на своєму звичному руслі, то й виходитиме на людські хати.
Зараз на місці цілодобово працює техніка в різних напрямках. Виправлено русла річок, які були спрямовані на затоплення села. Є будинки, які підлягають поточному чи капітальному ремонту. А є такі, що не підлягають ремонту взагалі.
- Ми мусимо вирішувати питання про переселення людей із п’яти будинків. На тому місці вже небезпечно залишатися. Шукаємо кошти, щоб викупити ці хати та переселити мешканців селища, - каже голова селищної ради Ланчинської ОТГ Володимир Попович.
Постановою Кабінету міністрів, на все Прикарпаття виділили 480 мільйонів гривень. За попередніми підрахунками, тільки на відновлення інфраструктури Ланчинської ОТГ необхідно 16 мільйонів гривень.
А поки що тривають описи майна, яке не підлягає відновленню. За словами Володимира Поповича, завдання номер один – провести руслоочисні роботи, щоб уникнути повторення лиха.
Читайте також: Повеневі історії: Воскресінці, хутір Запруття
Таку кількість намулу занесла вода
Юлія МАРЦІНОВСЬКА
Іван ВІВЧАРУК