Йдеться про Голокост – чорну сторінку з трагічної історії єврейської громади Коломиї періоду Другої Світової війни та Геноцид українців початку третього тисячоліття. Автор подає документальні свідчення очевидців тих подій. Нині ці інтерв’ю є безцінними, оскільки вже нема серед живих коломиян, які годинами розповідали-свідчили автору про всі жахіття єврейського гетто.

Ще одне цьогорічне видання Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й.Кобринського приверне увагу краєзнавців і дослідників історії Коломийщини.

Богдан Ткачук – знаний український журналіст, публіцист, редактор. Вів цикл актуальних телепрограм на Закарпатському обласному телебаченні в Ужгороді. Повернувшись в рідну Коломию, працював редактором газети «Робітниче слово» заводу «Коломиясільмаш». З моменту відновлення

Української Державності перейшов працювати в першу демократичну газету «Вісник Коломиї». Був власним кореспондентом чернівецької обласної газети «Час». Нині очолює редакційно-видавничий відділ Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. Автор ґрунтовних краєзнавчих досліджень, актуальної публіцистики, упорядник і редактор музейних видань – книг, збірників, альманахів, путівників, журналу та ін.

Науковий редактор і рецензент нового видання, доктор політичних наук, професор Іван Монолатій у передмові зазначив: «…назавжди відійти від негативних етнічних стереотипів, мітів та ідеологем і шаблонних висновків про трагізм років нацистської окупації, взаємну ворожість чи приязнь людей, які населяли Коломию й Коломийщину, допоможуть свідчення безпосередніх очевидців тих подій, які тривалий час збирав, а відтак публікував коломийський журналіст і краєзнавець Богдан Ткачук. Тож вартісна інформація, спогади євреїв і спогади про євреїв, упорядковані в цій книжечці, акумулюють у собі потрійне завдання: щодо вже померлих/загиблих; щодо родичів жертв Голокосту; а у випадку оприлюднення Ткачукових міркувань-спостережень – і щодо всіх його читачів, зокрема й представників сучасної української політичної нації».

Загальновідомо, що українців та євреїв в особливий спосіб єднають теми Голодомору й Голокосту – одні з найстрашніших трагедій ХХ ст. Два народи особливо постраждали від тоталітарних режимів у ХХ ст., а українці нині – і в

ХХІ сторіччі. На очах усього світу триває геноцид нашого народу у виконанні лютого ворога – новітніх нацистів і фашистів з ненависної московії, жорстокого звіра, що століттями п’є вкраїнську кров й винищує націю у центрі Європи. Від

Голокосту до Геноциду – віддаль невелика.