ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Патріарх Святослав відкрив на Прикарпатті музей блаженного священномученика Симеона Лукача. ФОТО



Вчора у Старуню Богородчанського району з нагоди 125-ліття з дня народження єпископа УГКЦ, блаженного священномученика Симеона Лукача, уродженця цього села, прибув Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук.

До слова, Симеон Лукач навчався в гімназії в Коломиї, пише Дзеркало медіа.

Патріарх очолив Архієрейську Божественну Літургію і відкрив музей "Блаженного священномученика Симеона Лукача та підпільної УГКЦ", повідомляє прес-служба ОДА.




Вшанувати пам’ять підпільного єпископа УГКЦ, якого Папа Іван Павло ІІ в 2001 році проголосив блаженним, та помолитися за Україну зібралися влада, депутати, духовенство, земляки Симеона Лукача та віряни з усього Прикарпаття.

Під час проповіді Патріарх Святослав закликав будувати єдність Церкви і народу, плекати прабатьківську віру та звернув увагу на сподвижництво Симеона Лукача. У час комуністичного тоталітарного режиму через Спасителя блаженний Симеон навчав Божого Слова та дарував людям надію.

"Він кожного дня служив Службу Божу. Спочатку у храмі, пізніше, коли не можна було служити привселюдно, у родинному приватному домі. Блаженний священномученик став символом, який оживляє, збирає і надихає своїх нащадків. Ми дякуємо йому за свідоцтво віри у те, що завдяки Божому Слову можна змінити світ", - заявив Глава УГКЦ.

Після Літургії відбулося освячення і відкриття музею, серед експонатів якого є речі релігійного вжитку блаженного Симеона та інших священиків, що виконували свою місію в часи радянського режиму. Святослав Шевчук закликав присутніх обов’язково відвідати музей, бо він, за словами Патріарха, є щось більше, ніж згадка про минуле.

Цього дня також був продемонстрований документальний фільм "Симеон Лукач", який напередодні презентували в Івано-Франківську.



Довідка

Симеон Лукач народився 7 липня 1893 р. у с. Старуня Солотвинського (тепер Богородчанського) району Станіславівської області. Походив із простих селян. На відмінно закінчив Коломийську гімназію (1913), у 1913 — вступив до духовної семінарії, але перервав своє навчання на два роки через Першу світову війну. Закінчив студії 1919 року.

Того ж року єпископ Григорій Хомишин висвятив його на священика. У грудні 1920 р. призначений викладачем морального богослов'я Духовної семінарії в Станіславові і там працював до квітня 1945 р. Є відомості, що того ж року його таємно (через переслідування) висвятив на єпископа Владика Григорій Хомишин.

26 жовтня 1949 р. був заарештований органами НКВД і засланий на 10 років до Сибіру. Від ув'язнення звільнений 11 лютого 1955 р. Був священиком у підпіллі, організовував нелегальні богослужіння. У липні 1962 р. заарештований вдруге. Його судили разом із іншим підпільним єпископом Іваном Слезюком.

У в'язниці важко захворів на туберкульоз легень, що спричинило його страждання й смерть. Помер 22 серпня 1964 р., похований у рідному селі.

Проголошений блаженним 27 червня 2001 року.