Вже який час 137-річна місцева пам'ятка архітектури й улюблене місце творчих вечорів Івана Франка тріщить по швах. Історична будівля, в приміщенні якої сьогодні розташовані ресторан, паб і аптека дала небезпечну тріщину. Влада розводить руками, адже нині пам'ятка архітектури — у приватній власності кількох людей.  Увагу на небезпечну тріщину в будинку звернула й відома місцева активістка, яка виступає за збереження історичної спадщини міста, Марія Козакевич. Жінка і її соратники стурбовані тим, що історична будівля кане в лету, як і її сусідка по вул. Січових Стрільців, 18, де в 2012 році обвалилося перекриття, пише сайт 0342.ua.  Трохи історії Приміщення по вул. Січових Стрільців, 24 належало товариству "Руська бесіда". В листопаді 1911 р. тут читав свого безсмертного "Мойсея" сам Іван Франко. На згадку про цю подію в 1966 р. на цьому будинку встановлено меморіальну дошку, а в 1986 р. її урочисно оновлено. На гранітній плиті під барельєфним погруддям чи­таємо пам'ятні слова: "В   цьому  будинку  в   1889-1914  рр. геніальний  український  письменник,  революціонер-демократ Іван Якович Франко неодноразово читав свої твори". До цього часу тут полюбляла відпочивати інтелігенція Станиславова. Влітку 1903 року в кам’яниці на вулиці Соб’єського (тепер — Січових стрільців, 24) було відкрито ресторан "Рояль" з великим залом, більярдом ("шаровнею") та кав’ярнею. В ресторані щовечора грав популярний у ті часи оркестр 24 піхотинського полку. Сучасність Як і всі історичні будинки міста, будинок по вул. Січових Стрільців, 24 передали в приватну власність.  Державний реєстр речових прав на нерухоме майно засвідчує, що значну частину будівлі разом з підвальними приміщеннями приватизували шість років тому — 18 квітня 2011 р. Наразі будівля знаходиться у приватній власності кількох осіб: Право на нежитлові підвальні приміщення у цьому будинку належить: Михайлюк Софії Петрівні (власність 30%) та Князевій Людмилі Романівні (власність 70%). За даними інформаційно-аналітичної платформи Youcontrol Князева Людмила Романівна є співзасновницею столичного товариства "Троян-окк", яке займається будівництвом житлових і нежитлових приміщень. Михайлюк Софія Петрівна — співзасновниця фармакологічної компанії "Здорова родина". Ці дві жінки мають частку квадратних метрів на першому поверсі будинку. Крім того, правом на нежитлові приміщення у цій будівлі володіють Мехно Лілія Романівна (власність 41%) — співзасновниця місцевого ТОВ "Ритор", що займається ресторанним бізнесом, та Фрич Роман Іванович (власність 37%), який є засновником ГО "Словацько-українське культурно-освітнє товариство". Згідно з правилами, набувши прав власності на приміщення в середині пам'ятки архітектури, їхні власники мають дбати про належний вигляд будинку. Контролювати дотримання цих правил мав би відділ охорони культурної спадщини міста. Чи так це, ми запитали в начальника цього відділу Володимира Ідака. "Спочатку треба дивитися, чи Фонд держмайна, який передавав цю будівлю у приватну власність, підписав охоронний договір з набувачами. Вам слід звернутися до власників, адже придбавши нерухомість у пам'ятці архітектури, вони мають розуміти рівень відповідальності. Писати зараз їм приписи, як показує практика, — безрезультатно", — пояснив Ідак. Начальник відділу охорони культурної спадщини каже, що у місті не всі пам'ятки архітектури захищені такими охоронними договорами. Проте, навіть коли вони є і будинок, попри звернення відповідних органів захисту, руйнується, недосконалість законодавства не дозволяє притягнути власників історичної будівлі до відповідальності. По будинку на Січових Стрільців, 24 Ідак запевняє, що в Департаменті містобудування будуть реагувати. Проте, поки до цього будинку не дійшли руки. Те, що будівля — аварійна і в будь-який момент може рухнути — теж не заперечує. Відповідальність, за логікою жанру, мають нести власники. Поки архітектори завалені роботою, а влада піариться на відкритті котелень і садочків, потрохи руйнується затишний Станіславів, який був спроектований мудрими людьми, як місцина затишку і концентрації позитивної енергії. Активістка Марія Козакевич і небайдужі до історичної спадщини містяни закликають мера звернути особливу увагу на проблему руйнування історичного центру. Можливо, місто може обійтися без чергової анотаційної дошки чи кілька кілометрів побілених тротуарів, висаджених вазонів і райських яблунь. Натомість, чи не доцільніше спрямувати кошти на збереження пам'яток архітектури?