Починалося все вельми оптимістично. У березні 2015 року уряд Арсенія Яценюка виділив 850 млн грн з державного бюджету на будівництво оборонних споруд. До подиву експертного середовища кошти були розподілені між 20-ма областями, що значно ускладнило контроль за грошима, пише Економічна правда. Кожна область отримала ділянку вздовж лінії оборони на Донбасі, де зобов'язалася побудувати визначену кількість об'єктів оборони. Інформація про розподіл коштів отримала гриф державної таємниці. Підрядників для проведення робіт області визначали самі. У серпні 2015 року тодішній радник міністра оборони Ігор Мельник, який відповідав за розподіл коштів, відзвітував про майже 100-відсоткову готовність споруд. "600 кілометрів фортифікаційних споруд на сході України були побудовані в найкоротші терміни. Жодна країна після Другої світової війни не зводила такі грандіозні оборонні об'єкти менш ніж за півроку. Все це — в умовах складної економічної ситуації та бойових дій", — сказав радник. Пройшов рік, і грандіозний проект посипався. В низці областей правоохоронні органи порушили кримінальні справи за розтрату бюджетних коштів. Запоріжжя: гроші витратили, фортифікації не звели Запорізька ОДА та підприємство "Південспецбуд" у травні 2015 року уклали угоду про будівництво інженерних споруд військового призначення у Донецькій області вартістю понад 50 млн грн. Чиновники перерахували компанії 16,5 млн грн авансу. Акт виконаних робіт, підписаний замовником і виконавцем, завірив заступник начальника штабу військової частини А3955 Олександр  Шатковський. Проведена експертиза показала, що підприємство "Південспецбуд" робіт не виконувало. Під час розгляду справи в суді Шатковський визнав свою вину і погодився з призначеним покаранням у вигляді позбавлення волі на два роки. Однак, зважаючи на те, що він є військовослужбовцем, суд змінив покарання лише на службове обмеження на той самий термін. Чернівці: продамо, як своїм Чернівецька ОДА зобов'язалася збудувати сім фортифікацій на третій лінії оборони під Артемівськом Донецької області. У липні 2015 року між управлінням капітального будівництва Чернівецької облдержадміністрації та підприємством "ПМК-76" був укладений договір на суму близько 17 млн грн. До слова, фірмою "ПМК-76" керує депутат Чернівецької міської ради Василь Каглянчук, представник Аграрної партії. У квітні 2016 року до районного суду Чернівців звернулася старший слідчий Національної поліції в Чернівецькій області з клопотанням надати тимчасовий доступ до речей та документів. Мотив — оплату з держбюджету було здійснено за завищеною вартістю. На думку слідчих, державі заподіяні збитки на суму понад 0,5 млн грн. Івано-Франківщина: деревина в борг За квотою області на зведення донецьких фортифікацій з Івано-Франківська відправили 53 вагони лісу. От тільки деревина не відповідала вимогам. В Івано-Франківську між департаментом будівництва та архітектури ОДА і приватним підприємством "Брати КІП" були укладені угоди на 40 млн грн. Підприємство належить Петру Проціву, брату колишнього керівника облавтодору Івано-Франківська. Воно відоме постійними боргами перед лісгоспами, які повертає лише через суд. Згідно з реєстром судових рішень, борги в середньому по півмільйона гривень для цієї фірми — стандартна ситуація. Саме це підприємство стає генеральним підрядником з виконання робіт в АТО. У серпні 2015 року чиновник Івано-Франківської ОДА звітує, що область збудувала найкращі фортифікаційні споруди, а вже у вересні місцева прокуратура порушила кримінальне провадження за фактом невиконання робіт. Наразі слідчий відділ прокуратури області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом розтрати коштів резервного фонду державного бюджету в розмірі понад третини мільйона гривень. Проведена в підприємстві "Брати КІП" ревізія встановила, що ця фірма роботи з будівництва об'єктів не виконувала, а лише забезпечувала субпідрядників будматеріалами. Судове розслідування триває. На питання про виконані роботи чиновники відповіли, що документи вилучили правоохоронні органи.

Фортифікаційні укріплення на сході України. Фото galka.if.ua

Як видно з наведених епізодів, "схеми" на оборонних спорудах були різними. Що й не дивно, адже роботи в зоні АТО перевірити складно. Мельник стверджує, що він не відповідає за виконання робіт, адже працював на волонтерських засадах. Як стало відомо автору, з жовтня 2015 року він у міністерстві не працює. Коментувати свої дії Мельник відмовився. Тут описані лише порушені кримінальні справи. Загалом же робіт, які не відповідають затвердженим документам у різних областях, значно більше. Серед причин махінацій — неузгодженість позицій цивільних та військових. В уряді прагнули збудувати якомога більше, причому без розподілу коштів Міністерству оборони, тому якісно проконтролювати освоєння грошей в АТО не змогли. Розслідування проведене в рамках проекту Центру локального самоврядування "Без корупції" за фінансової підтримки міжнародного Фонду "Відродження"