Та найбільше обидва Ключеви - Великий і Малий - відомі своїми яблуками. Цього року яблука вродили нівроку (торік було слабше), аж гілляки ламаються. Продають їх дешевше, як торік, бо вже не мають що з ними робити.
"Зараз уже трохи не те, що було раніше", - згадує сільський староста Михайло Угринчук. "Весілля у нас могло тривати п'ять днів на 600 гостей. Тепер весільні намети на подвір'ях ставлять рідко, воліють провадити забаву в закладах Коломиї, Вербіжа, Стопчатова. Відповідно й живої музики стало менше".
Але до фольклору ми ще доберемося, розповімо трохи про господарку села.
Колись люди тримали по кільканадцять голів худоби, бичків. Свого часу за бика можна було покласти хату, - можливо, ледь перебільшуючи кажуть місцеві. Зараз уже не те...
Відколи Великий Ключів приєднався до ОТГ Нижнього Вербіжа, дещо втратив самостійності, натомість виграв фінансово: завершено будівництво дитсадка, заасфальтовано кілометр з гаком центральної дороги тощо. Представники села в складі представництва ОТГ їздили до Полтави. Там вивчали досвід боротьби з побутовими відходами. Адже у Великому Ключеві, за словами мешканців, - катастрофа.
Раніше сміття забирало Печеніжинське комунальне підприємство й возило його на Коломийське сміттєзвалище. Нині сам Печеніжин "захлинається" сміттям, а Коломия закрила шлагбаум для сіл. Однак, окреслюється вихід: громада підготувала проект на вирішення цієї проблеми, а школярі виграли проект на навчання з селекції твердих побутових відходів. За інший виграний обласний проект проведено освітлення головної вулиці.
Окрім яблук мешканці села вирощують полуницю, малину, збирають і заготовляють та продають гриби, благо - під боком ліс. До речі, якісь сторонські священики взяли в оренду шмат землі під лісом і вирощують там малину.
Промисловості, як такої, в селі нема, зате люди мають золоті руки. Місцевий майстер Микола Гриджин виготовляє ексклюзивні художньо вирізьблені меблі, скульптор Василь Маковійчук витесав цілу скульптурну групу захисників України, поруч - меморіал загиблого під Іловайськом бійця АТО Дмитра Кабалюка. Багато в селі вишивальниць, які щедро дарують і продають свої неповторні ключівські вишиванки.
Є два суттєвих недоліки - поганий мобільний зв'язок та відсутність нормального будинку культури. Молодь не має де розважатися. Разом з тим, при клубі успішно діє фольклорний народний аматорський гурт "Ключівські візерунки" під орудою Марії Бойчук. Ансамбль об'їхав чимало міст України, демонструючи весільну обрядовість з наряджанням молодої, приспівуваннями й танцями. Автентику в селі зберігають і ревно дбають за її чистоту.
Коли журналісти "Дзеркала" завітали до клубу, на них уже чекали виряджені молодиці й показали, як уміють давньої пісні заводити та як уміють ушкварити "гуцулку". Аж захиталися стіни ветхого перестарілого будинку, який пам'ятає ще перших червоних лекторів і колгоспних агітаторів.
А головний бренд Великого Ключева - знамениті яблука - ми таки спробували на смак. Ще й проводили очима вантажівку, ущерть наповнену цим соковитим ключівським фруктом.
Текст: Іван ДЖИНДЖУРА
Фото: Андрій КАНЯ
Відео: Ярослав КОНИК