Найголовніший національний і державний ювілей – 25 років незалежності України, який будемо відзначати 24 серпня, а найголовніший місцевий ювілей – 775-річчя першої писемної згадки про Коломию. Весь рік вважається ювілейним, а головні урочистості припадають на храмове свято і День міста – 19 серпня. З цієї поважної нагоди заплановано низку різноманітних заходів, видань, акцій, пише "Дзеркало Коломиї". [pull_quote_right]Залізничною станцією Коломия стала швидше на три роки за Харків і на чотири – за Київ.[/pull_quote_right] У 1866 р. в Галичині сталася надзвичайна подія – відкрито залізничне сполучення за маршрутом Львів – Чернівці через Коломию. Отже, наша залізнична історія нараховує 150 років. Залізничною станцією Коломия стала швидше на три роки за Харків і на чотири – за Київ. Шостого серпня 1866 р. в Коломиї відбулася випробувальна їзда, а з цієї нагоди – урочистості та обід у міському казино. 7 грудня 1876 р. в Коломиї, як одному з найдавніших центрів гончарства в Галичині, засновано Гончарну школу. Цей навчальний заклад мав своє приміщення, фахових викладачів і талановитих учнів, які згодом прославили наше місто своїми керамічними виробами. Від 1926 р. бере початок Музей Гуцульщини в Коломиї, який тепер має назву Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського та є відомим в усьому культурному світі. Його заснував палкий ентузіаст музейної справи Володимир Кобринський. Отже, маємо 90-річчя цього славного мистецького закладу. 2 листопада 1996 р. побачив світ перший зшиток Енциклопедії Коломийщини. За 20 років видано дев’ять томів цього унікального локального довідкового видання. Педагогічна громадськість міста і просвітяни могли б 4 серпня вшанувати 170-річчя професора Коломийської гімназії (1879 – 1889), одного з засновників «Гуцульської промислової спілки», Теофіля Грушкевича (1846 – 1915). У Коломиї він був чільним діячем Товариства «Просвіта», одним з ініціаторів створення літературно-драматичного товариства ім. Квітки-Основ’яненка, будівництва Народного дому та українських написів на всіх коломийських вулицях, установах і крамницях. Інша дата –140-річчя професора Коломийської гімназії Йосифа Чайковського (1876 – 1938), який тривалий час очолював Дівочий семінар Українського педагогічного товариства в Коломиї, був головою Коломийської філії Товариства «Просвіта» та ін. Саме він написав для українських гімназій Галичини тритомник з всесвітньої історії. 130 років від дня народження виповнюється 12 серпня Михайлові Берладові (1886 – 1982) – відомому діячеві української кооперації на Коломийщині, одному з ініціаторів видання першої української енциклопедії – УЗЕ. Колишній коломийський гімназист, студент Львівського університету, якого переслідували всі окупаційні влади, був поміж тієї золотої верстви коломийської інтеліґенції, яка підтримувала вогонь українства у невідрадні часи нашого народу. Славної пам’яти Володимир Кисілевський (1896 – 1976), який народився в нашому місті, свого часу був рідкісним представником українства у світі. В період національно-визвольної війни служив в УСС і УГА на відповідальних дипломатичних постах, доктор філософії, директор Українського пресового бюро в Лондоні, видавець низки діаспорних часописів у Канаді, працівник різних міністерств Канади, член «Ордена Канади», автор низки анґломовних праць про Україну. Його ювілей припадає на 4 серпня. 110 років тому народився відомий діаспорний літератор, видавець, коломийський гімназист з Воскресінець Богдан Романенчук (1906 – 1989). Еміґрував до США. Упорядкував низку вартісних книжок, видавав журнал «Київ», редактор і упорядник вартісної книги спогадів «Коломия і Коломийщина» (Філядельфія, 1988). Шістнадцятого червня годилося б відзначити 110-ту річницю уродженця Коломиї, видатного діяча УВО й ОУН Зиновія Книша (1906 – 1999). Це – легендарна постать націоналістичного підпілля, чільний діяч мельниківської ОУН, доктор права і політичних наук, видавець, історик, а рідному містові він прислужився виданням книжки спогадів «Над Прутом у лузі» (Торонто, Канада, 1962). На 23 квітня припадає 100-річчя від дня народження відомої громадської і культурної діячки нашого міста, політв’язня, почесного громадянина Коломиї Галини Грабець (1916 – 2006). Відомо, що першим єпископом УГКЦ з осідком у Коломиї був сл. п. владика Павло Василик (1926 – 2004). Його ювілей, 90-річчя, ми будемо відзначати 8 серпня. А 16 листопада виповниться 110 років від дня народження мученика за віру, греко-католицького священика о. Миколи Вонсуля (1906 – 1974), який у 1930-і служив сотрудником Свято-Михайлівської церкви в Коломиї, відбув 10-річне ув’язнення за відмову переходити з греко-католицтва на російське православ’я. В останній період життя працював на коломийській паперовій фабриці, жив у с. Шепарівцях, де потайно обслуговував духовні потреби місцевих греко-католиків. Помер за нез’ясованих обставин. Очевидно, наша місцева єпархія гідно відзначить цих двох яскравих представників УГКЦ. Одним з перших місцевих українців-підприємців був Дмитро Кузик (1906 – 1982) з Печеніжина. Випускник Коломийської гімназії, він у Львівській політехніці отримав диплом інженера-будівельника. У 1930-і заснував приватне будівельне підприємство у Коломиї, в якому працювало майже 30 робітників. Виконував проекти та споруджував будинки на замовлення заможніших українців нашого міста, а також школу в с. Великому Ключеві. Згодом підприємство збудувало ще й власну цегельню. Конкуренти спалили її і всіляко перешкоджали бізнесовій діяльності Д. Кузика. Був членом партій Українське національно-демократичне об’єднання, Фронт національної єдності, керівником Коломийської повітової управи ФНЄ (1938 – 39). Еміґрував на Захід, де видавав часописи, книжки, фінансово підтримував українські справи. У м. Трентоні (США) заклав будівельно-торгову фірму. Отже, 20 грудня виповниться 110 років від дня народження Дмитра Кузика. Така сама річниця видатного українського художника, поета й мистецтвознавця, уродженця нашого міста Святослава Гординського (1906 – 1993) припадає на 30 грудня. Це могло б спонукати Коломийську асоціацію мистців та Коломийське відділення Національної спілки художників до ювілейних ініціатив. Реєстр наших сучасників-ювілярів відкриває 5 березня відома вишивальниця і ткаля, заслужений майстер народної творчості України, мешканка Коломиї Євгенія Ґеник, якій виповниться 90 років. Не забудьмо 28 квітня привітати з 70-річчям уродженця нашого міста, приват-професора, завідувача кафедри соціально-гуманітарних наук Львівської національної академії мистецтв Маркіяна Якуб’яка. Він здійснив низку перекладів з французької мови, з-поміж яких особливо вартісний «Словник театру» Патріса Паві (Львів, 2011), за що отримав літературну премію Посольства Франції в Україні ім. Г. Сковороди (2007), а також переклав і видав перші в Україні «Французько-український та українсько-французький словник термінів мистецтва» (Львів, 2003) і «Англо-український словник термінів мистецтва» (Львів, 2011). Таку саму дату 13 липня відзначає й науковець, уродженець нашого міста Роман Григорчук. Він, випускник-медаліст першої школи, викладав на фізичному факультеті у Львівському університеті і в університеті «Львівська політехніка», автор понад 60 наукових праць та методичних посібників з фізики, математики й техніки, доцент. 70-річчя заслуженого вчителя України, педагога, колишнього директора Коломийської гімназії та першої школи Романа Антонюка припадає на 6 грудня. Список ювілярів-шістдесятників відкриває 14 лютого заслужений художник України Мирослав Ясінський, а 25 лютого – відома громадська діячка, заслужений працівник культури України Ольга Руданець. Доктор медичних наук, професор Володимир Паньків відзначає таку саму дату 12 квітня. Своє 50-річчя нещодавно, 8 січня, відзначив міський голова Коломиї (2006-2010 рр.) Юрій Овчаренко. Свій півстолітній ювілей 24 квітня також святкуватиме відомий громадсько-політичний діяч, підприємець Юрій Романюк, а 40-річчя – доктор політичних наук, професор Іван Монолатій, який народився 20 грудня. Очевидно, цей список неповний, але він спонукає до різних громадських і товариських ініціатив. Свій реєстр ювілярів має і Коломийський район. Не забуваймо наших заслужених краян і приятелів. Микола САВЧУК