Фото Євгена Гапича[/caption]
Ігор Слюзар на вибори йшов як самовисуванець, але своє плече йому традиційно підставила Українська Народна Партія. Про свої наміри йти на другий термін очільник міста до останнього не заявляв, а в ратуші переконували – після низького результату на парламентських виборах 2014 року І. Слюзар балотуватися не буде. Торік виборці 88 округу віддали за нього лише 2,98% голосів, за які він отримав восьме місце на виборах.
Особливо несподіваним результат Ігоря Слюзара став для критично налаштованих до нього коломиян. Діючого міського голову неодноразово пов’язували з будівельними скандалами, адже він був засновником у Коломиї кількох будівельних кооперативів, в тому числі сумнозвісного ОК «Аквамарин» на вулиці Палія. Свій відбиток залишили й корупційні дії та зловживання службовим становищем кількох його підлеглих, яких після перемоги на виборах він ризикнув взяти у свою команду.
У місцевих виборах Ігор Слюзар брав участь уже вчетверте. У 2010 році на його підтримку віддали свої голоси 7576 коломиян, що вдвічі більше, аніж він отримав цьогоріч. Ігор Слюзар став міським головою, пройшовши шлях від інженера механіко-енергетичного відділу до начальника технічного управління заводу «Коломиясільмаш», потім займався приватним бізнесом.
На ці вибори Ігор Слюзар йшов із гаслом: «Завершити розпочате». Своє балотування на другий термін пояснював необхідністю завершити розпочаті реформи у трьох галузях – комунальній, освітянській і медичній. «На комунальну реформу маємо один рік, не більше, – розповідав він на сторінках передвиборчої газети «Вік». – Зміни тут намічаються суттєві, капітальні ремонти виконуватимуть уже тільки комунальні підприємства, що дозволить звести корупційну складову до мінімуму. Готуємося також знімати комунальні будівлі з балансу міста й передавати їх у приватну власність».
Зараз Ігор Слюзар, отримавши кредит довіри, має повну можливість реалізувати своє передвиборче гасло.
Другий раз поспіль за крок до перемоги залишився Любомир Глушков, діючий голова Коломийської райдержадміністрації. На минулих виборах у 2010 році він поступився Ігореві Слюзару 49 голосами, цьогоріч розрив становив лише 13 голосів. Любомира Глушкова підтримало 3 473 виборці, або 17,515%.
Він був депутатом Коломийської міськради трьох скликань, очолював депутатську фракцію «За зміни в Коломиї». У ратуші його зараховували до мерської опозиції – Любомир Глушков перший, хто відкрито критикував невдалі рішення Ігоря Слюзара та його команди.
На посаду міського голови Коломиї балотувався як самовисуванець. У передвиборчій кампанії акцент робив на підтримці його кандидатури кількома провідними у місті політичними силами: ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Укроп», ВО «Свобода» та «Українська партія».
«Відродимо рідне місто» – гасло, з яким Любомир Глушков йшов на вибори. У своїй передвиборчій кампанії зазначав про готовність після перемоги реалізувати програму розвитку міста, розроблену спільно з фахівцями, зокрема у співпраці з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Однією з причин поразки Любомира Глушкова, як відзначають «Дзеркалу», стало те, що він не взяв участь у дебатах, що, власне, й зіграло на руку опонентам. А у випадку виборців, то міг переконати тих, хто ще вагався у своєму виборі.
Наразі, як коментує Любомир Глушков, він і далі працюватиме на благо району й продовжуватиме розпочаті справи.
Третім на виборах міського голови фінішував власник торгового центру з продажу та обслуговування комп’ютерної техніки, керівник студії реклами та дизайну Сергій Коцюр. На вибори йшов від «Самопомочі», партії, яка користується підтримкою серед громади, що, відповідно, додало йому голосів. Сергія Коцюра характеризують як молодого політика і вважають новим обличчям для місцевої влади. Його підтримало 3360 виборців, або 16,9%.
Четверте місце на виборах з результатом 2545 голосів, або 12,8% здобув Михайло Негрич. Багатьох цей результат здивував. Михайло Негрич очолював Коломийську райдержадміністрацію за часів Л. Кучми та В. Януковича. Після Революції гідності був занесений до реєстру осіб, які підлягають люстрації, створеного Громадським люстраційним комітетом. Держслужбовці з цього переліку не мають право на державну службу впродовж 10 років, повідомляв люстраційний комітет. Протягом президентської кампанії 2010 року координував роботу обласного штабу Литвина, одночасно перебуваючи на державній посаді. З осені 2008 року обіймав посаду заступника голови ДПА в Івано-Франківській області.
Під час передвиборчої кампанії представники сіл Коломийського району характеризували Михайла Негрича, як господарника, який знає лад в комунальних питаннях, що й зіграло на його користь.
П’ятим у виборчих баталіях став самовисуванець Михайло Вовк, який вперше балотувався до міськради. Його підтримало 1577 коломиян, або 7,9%. Михайла Вовка, як і Сергія Коцюра, називають новим обличчям у місцевому політикумі. У Коломиї він очолює місцевий автоклуб, працює начальником юридичного відділу «Лікарняної каси». Під час Революції гідності заснував у Коломиї Автомайдан.
За Геннадія Романюка – висуванця «Народного контролю», депутата міськради та колишнього помічника-консультанта екс-нардепа О. Донія – проголосувало 1226 виборців (6,1%).
Голова депутатської бюджетної комісії, приватний підприємець Михайло Комісарук від НРУ отримав 1 075 голосів (5,4%).
Інші результати:
Керівник ФСК «Локомотив» Павло Федорович («Сила людей») – 692 голоси (3,4%).
Директор «Газети Реклама», підприємець Олександра Базюк (Радикальна партія) – 630 голосів (3,1%).
Адвокат Олексій Гуцуляк (Європейська партія України) – 304 голоси (1,5%).
Прокурор Коломийської міськрайонної прокуратури, самовисуванець Олег Попик – 303 голоси (1,5%).
Приватний підприємець, депутат міськради, самовисуванець Віктор Кавацюк – 130 голосів (0,6%).
Самовисуванці – лікар-стоматолог Уляна Стельмащук та керуючий санації ВАТ «Коломиясільмаш» Ігор Зарічний отримали відповідно 127 (0,6%) та 106 (0,5%) голосів.
Вікторія МАРТИНЮК 
В крісло коломийського міського голови вдруге сяде Ігор Слюзар. Це вперше у новітній історії, коли коломияни переобрали мера на другий термін. За Ігоря Слюзара віддали свої голоси 3486 виборців, або 17,581%, що вдвічі менше, аніж він отримав на попередніх місцевих виборах.
Діючий міський голова обігнав свого головного суперника – голову Коломийської РДА Любомира Глушкова – всього лише на 13 голосів. У 2010 році вони вже сходилися на герць, тоді різниця становила 49 голосів на користь І. Слюзара.
Третім на посаду міського голови фінішував Сергій Коцюр, новачок у виборчих баталіях на мерське крісло. За нього проголосувало 3360 виборців, що на 126 голосів менше, аніж у переможця.
Цьогорічні чергові місцеві вибори неприємно вразили низькою явкою. На Прикарпатті Коломия стала другою після Калуша із найнижчою явкою виборців.
Обирати нову місцеву владу мали 44 632 коломиян, натомість на дільниці прийшли й проголосували 19 828 виборців, що становить 44,43%. Скептики відзначають: нового міського голову Коломиї обрали лише 7,8% виборців. Тобто Ігоря Слюзара підтримав кожний 13-ий виборець у місті.
[caption id="attachment_2001" align="alignnone" width="2048"] Фото Євгена Гапича[/caption]
Ігор Слюзар на вибори йшов як самовисуванець, але своє плече йому традиційно підставила Українська Народна Партія. Про свої наміри йти на другий термін очільник міста до останнього не заявляв, а в ратуші переконували – після низького результату на парламентських виборах 2014 року І. Слюзар балотуватися не буде. Торік виборці 88 округу віддали за нього лише 2,98% голосів, за які він отримав восьме місце на виборах.
Особливо несподіваним результат Ігоря Слюзара став для критично налаштованих до нього коломиян. Діючого міського голову неодноразово пов’язували з будівельними скандалами, адже він був засновником у Коломиї кількох будівельних кооперативів, в тому числі сумнозвісного ОК «Аквамарин» на вулиці Палія. Свій відбиток залишили й корупційні дії та зловживання службовим становищем кількох його підлеглих, яких після перемоги на виборах він ризикнув взяти у свою команду.
У місцевих виборах Ігор Слюзар брав участь уже вчетверте. У 2010 році на його підтримку віддали свої голоси 7576 коломиян, що вдвічі більше, аніж він отримав цьогоріч. Ігор Слюзар став міським головою, пройшовши шлях від інженера механіко-енергетичного відділу до начальника технічного управління заводу «Коломиясільмаш», потім займався приватним бізнесом.
На ці вибори Ігор Слюзар йшов із гаслом: «Завершити розпочате». Своє балотування на другий термін пояснював необхідністю завершити розпочаті реформи у трьох галузях – комунальній, освітянській і медичній. «На комунальну реформу маємо один рік, не більше, – розповідав він на сторінках передвиборчої газети «Вік». – Зміни тут намічаються суттєві, капітальні ремонти виконуватимуть уже тільки комунальні підприємства, що дозволить звести корупційну складову до мінімуму. Готуємося також знімати комунальні будівлі з балансу міста й передавати їх у приватну власність».
Зараз Ігор Слюзар, отримавши кредит довіри, має повну можливість реалізувати своє передвиборче гасло.
Другий раз поспіль за крок до перемоги залишився Любомир Глушков, діючий голова Коломийської райдержадміністрації. На минулих виборах у 2010 році він поступився Ігореві Слюзару 49 голосами, цьогоріч розрив становив лише 13 голосів. Любомира Глушкова підтримало 3 473 виборці, або 17,515%.
Він був депутатом Коломийської міськради трьох скликань, очолював депутатську фракцію «За зміни в Коломиї». У ратуші його зараховували до мерської опозиції – Любомир Глушков перший, хто відкрито критикував невдалі рішення Ігоря Слюзара та його команди.
На посаду міського голови Коломиї балотувався як самовисуванець. У передвиборчій кампанії акцент робив на підтримці його кандидатури кількома провідними у місті політичними силами: ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Укроп», ВО «Свобода» та «Українська партія».
«Відродимо рідне місто» – гасло, з яким Любомир Глушков йшов на вибори. У своїй передвиборчій кампанії зазначав про готовність після перемоги реалізувати програму розвитку міста, розроблену спільно з фахівцями, зокрема у співпраці з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Однією з причин поразки Любомира Глушкова, як відзначають «Дзеркалу», стало те, що він не взяв участь у дебатах, що, власне, й зіграло на руку опонентам. А у випадку виборців, то міг переконати тих, хто ще вагався у своєму виборі.
Наразі, як коментує Любомир Глушков, він і далі працюватиме на благо району й продовжуватиме розпочаті справи.
Третім на виборах міського голови фінішував власник торгового центру з продажу та обслуговування комп’ютерної техніки, керівник студії реклами та дизайну Сергій Коцюр. На вибори йшов від «Самопомочі», партії, яка користується підтримкою серед громади, що, відповідно, додало йому голосів. Сергія Коцюра характеризують як молодого політика і вважають новим обличчям для місцевої влади. Його підтримало 3360 виборців, або 16,9%.
Четверте місце на виборах з результатом 2545 голосів, або 12,8% здобув Михайло Негрич. Багатьох цей результат здивував. Михайло Негрич очолював Коломийську райдержадміністрацію за часів Л. Кучми та В. Януковича. Після Революції гідності був занесений до реєстру осіб, які підлягають люстрації, створеного Громадським люстраційним комітетом. Держслужбовці з цього переліку не мають право на державну службу впродовж 10 років, повідомляв люстраційний комітет. Протягом президентської кампанії 2010 року координував роботу обласного штабу Литвина, одночасно перебуваючи на державній посаді. З осені 2008 року обіймав посаду заступника голови ДПА в Івано-Франківській області.
Під час передвиборчої кампанії представники сіл Коломийського району характеризували Михайла Негрича, як господарника, який знає лад в комунальних питаннях, що й зіграло на його користь.
П’ятим у виборчих баталіях став самовисуванець Михайло Вовк, який вперше балотувався до міськради. Його підтримало 1577 коломиян, або 7,9%. Михайла Вовка, як і Сергія Коцюра, називають новим обличчям у місцевому політикумі. У Коломиї він очолює місцевий автоклуб, працює начальником юридичного відділу «Лікарняної каси». Під час Революції гідності заснував у Коломиї Автомайдан.
За Геннадія Романюка – висуванця «Народного контролю», депутата міськради та колишнього помічника-консультанта екс-нардепа О. Донія – проголосувало 1226 виборців (6,1%).
Голова депутатської бюджетної комісії, приватний підприємець Михайло Комісарук від НРУ отримав 1 075 голосів (5,4%).
Інші результати:
Керівник ФСК «Локомотив» Павло Федорович («Сила людей») – 692 голоси (3,4%).
Директор «Газети Реклама», підприємець Олександра Базюк (Радикальна партія) – 630 голосів (3,1%).
Адвокат Олексій Гуцуляк (Європейська партія України) – 304 голоси (1,5%).
Прокурор Коломийської міськрайонної прокуратури, самовисуванець Олег Попик – 303 голоси (1,5%).
Приватний підприємець, депутат міськради, самовисуванець Віктор Кавацюк – 130 голосів (0,6%).
Самовисуванці – лікар-стоматолог Уляна Стельмащук та керуючий санації ВАТ «Коломиясільмаш» Ігор Зарічний отримали відповідно 127 (0,6%) та 106 (0,5%) голосів.
Вікторія МАРТИНЮК
Фото Євгена Гапича[/caption]
Ігор Слюзар на вибори йшов як самовисуванець, але своє плече йому традиційно підставила Українська Народна Партія. Про свої наміри йти на другий термін очільник міста до останнього не заявляв, а в ратуші переконували – після низького результату на парламентських виборах 2014 року І. Слюзар балотуватися не буде. Торік виборці 88 округу віддали за нього лише 2,98% голосів, за які він отримав восьме місце на виборах.
Особливо несподіваним результат Ігоря Слюзара став для критично налаштованих до нього коломиян. Діючого міського голову неодноразово пов’язували з будівельними скандалами, адже він був засновником у Коломиї кількох будівельних кооперативів, в тому числі сумнозвісного ОК «Аквамарин» на вулиці Палія. Свій відбиток залишили й корупційні дії та зловживання службовим становищем кількох його підлеглих, яких після перемоги на виборах він ризикнув взяти у свою команду.
У місцевих виборах Ігор Слюзар брав участь уже вчетверте. У 2010 році на його підтримку віддали свої голоси 7576 коломиян, що вдвічі більше, аніж він отримав цьогоріч. Ігор Слюзар став міським головою, пройшовши шлях від інженера механіко-енергетичного відділу до начальника технічного управління заводу «Коломиясільмаш», потім займався приватним бізнесом.
На ці вибори Ігор Слюзар йшов із гаслом: «Завершити розпочате». Своє балотування на другий термін пояснював необхідністю завершити розпочаті реформи у трьох галузях – комунальній, освітянській і медичній. «На комунальну реформу маємо один рік, не більше, – розповідав він на сторінках передвиборчої газети «Вік». – Зміни тут намічаються суттєві, капітальні ремонти виконуватимуть уже тільки комунальні підприємства, що дозволить звести корупційну складову до мінімуму. Готуємося також знімати комунальні будівлі з балансу міста й передавати їх у приватну власність».
Зараз Ігор Слюзар, отримавши кредит довіри, має повну можливість реалізувати своє передвиборче гасло.
Другий раз поспіль за крок до перемоги залишився Любомир Глушков, діючий голова Коломийської райдержадміністрації. На минулих виборах у 2010 році він поступився Ігореві Слюзару 49 голосами, цьогоріч розрив становив лише 13 голосів. Любомира Глушкова підтримало 3 473 виборці, або 17,515%.
Він був депутатом Коломийської міськради трьох скликань, очолював депутатську фракцію «За зміни в Коломиї». У ратуші його зараховували до мерської опозиції – Любомир Глушков перший, хто відкрито критикував невдалі рішення Ігоря Слюзара та його команди.
На посаду міського голови Коломиї балотувався як самовисуванець. У передвиборчій кампанії акцент робив на підтримці його кандидатури кількома провідними у місті політичними силами: ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Укроп», ВО «Свобода» та «Українська партія».
«Відродимо рідне місто» – гасло, з яким Любомир Глушков йшов на вибори. У своїй передвиборчій кампанії зазначав про готовність після перемоги реалізувати програму розвитку міста, розроблену спільно з фахівцями, зокрема у співпраці з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком.
Однією з причин поразки Любомира Глушкова, як відзначають «Дзеркалу», стало те, що він не взяв участь у дебатах, що, власне, й зіграло на руку опонентам. А у випадку виборців, то міг переконати тих, хто ще вагався у своєму виборі.
Наразі, як коментує Любомир Глушков, він і далі працюватиме на благо району й продовжуватиме розпочаті справи.
Третім на виборах міського голови фінішував власник торгового центру з продажу та обслуговування комп’ютерної техніки, керівник студії реклами та дизайну Сергій Коцюр. На вибори йшов від «Самопомочі», партії, яка користується підтримкою серед громади, що, відповідно, додало йому голосів. Сергія Коцюра характеризують як молодого політика і вважають новим обличчям для місцевої влади. Його підтримало 3360 виборців, або 16,9%.
Четверте місце на виборах з результатом 2545 голосів, або 12,8% здобув Михайло Негрич. Багатьох цей результат здивував. Михайло Негрич очолював Коломийську райдержадміністрацію за часів Л. Кучми та В. Януковича. Після Революції гідності був занесений до реєстру осіб, які підлягають люстрації, створеного Громадським люстраційним комітетом. Держслужбовці з цього переліку не мають право на державну службу впродовж 10 років, повідомляв люстраційний комітет. Протягом президентської кампанії 2010 року координував роботу обласного штабу Литвина, одночасно перебуваючи на державній посаді. З осені 2008 року обіймав посаду заступника голови ДПА в Івано-Франківській області.
Під час передвиборчої кампанії представники сіл Коломийського району характеризували Михайла Негрича, як господарника, який знає лад в комунальних питаннях, що й зіграло на його користь.
П’ятим у виборчих баталіях став самовисуванець Михайло Вовк, який вперше балотувався до міськради. Його підтримало 1577 коломиян, або 7,9%. Михайла Вовка, як і Сергія Коцюра, називають новим обличчям у місцевому політикумі. У Коломиї він очолює місцевий автоклуб, працює начальником юридичного відділу «Лікарняної каси». Під час Революції гідності заснував у Коломиї Автомайдан.
За Геннадія Романюка – висуванця «Народного контролю», депутата міськради та колишнього помічника-консультанта екс-нардепа О. Донія – проголосувало 1226 виборців (6,1%).
Голова депутатської бюджетної комісії, приватний підприємець Михайло Комісарук від НРУ отримав 1 075 голосів (5,4%).
Інші результати:
Керівник ФСК «Локомотив» Павло Федорович («Сила людей») – 692 голоси (3,4%).
Директор «Газети Реклама», підприємець Олександра Базюк (Радикальна партія) – 630 голосів (3,1%).
Адвокат Олексій Гуцуляк (Європейська партія України) – 304 голоси (1,5%).
Прокурор Коломийської міськрайонної прокуратури, самовисуванець Олег Попик – 303 голоси (1,5%).
Приватний підприємець, депутат міськради, самовисуванець Віктор Кавацюк – 130 голосів (0,6%).
Самовисуванці – лікар-стоматолог Уляна Стельмащук та керуючий санації ВАТ «Коломиясільмаш» Ігор Зарічний отримали відповідно 127 (0,6%) та 106 (0,5%) голосів.
Вікторія МАРТИНЮК