Протягом останніх двох років українські регіони отримують і витрачають гроші по-новому: триває реформа бюджетної децентралізації.
Як пише "Економічна правда", у 2015 році відбувся стрибок: порівняно з 2014 роком профіцит місцевих бюджетів збільшився у 2,3 разу — з 6 млрд грн до 14,3 млрд грн. Причина тому — децентралізація. Уряд зважився на неї два роки тому.
Нагадаємо, у грудні 2014 року разом з бюджетом на наступний рік Верховна Рада прийняла закон про реформу міжбюджетних відносин. Він кардинально змінив фінансові потоки між державним і місцевими бюджетами на користь останніх.
Бюджети різних рівнів отримали тоді додатковий ресурс завдяки таким джерелам:
1. Зміна правил сплати прибуткового податку. Вони закріпили єдині нормативи відрахування ПДФО за бюджетами кожного рівня — 25% зібраного на території податку йде до держбюджету, 15% — до обласних бюджетів, 60% — до бюджетів міст обласного та районного значення, об'єднаних громад.
2. Відрахування плати за адміністративні послуги до місцевих бюджетів.
3. Поява 5-відсоткового збору з роздрібних продажів.
4. Зміна пропорції відрахувань екологічного податку: 20% — до держбюджету, 80% — до бюджетів інших рівнів.
5. Реформа податку на нерухомість (розширення бази оподаткування).
6. Відрахування до обласних бюджетів 10% податку на прибуток, який раніше повністю надходив до держбюджету.
Крім того, місцеві бюджети отримали додаткові бонуси: право на свій розсуд вибирати банки для зберігання та обслуговування власних коштів, самостійно, без прив'язки до держбюджету, затверджувати свої кошториси.
Аналіз доходів загальних фондів 173 міст обласного та районного значення, зроблений на підставі даних Міністерства фінансів (порівнювалися показники за перші вісім місяців 2014 року, 2015 року і 2016 року. Не враховувалися трансферти з держбюджету) засвідчив: найбільше зростання доходів за останні три роки показали зовсім не великі обласні центри, а міста з населенням до 100 тис осіб.
Десятка населених пунктів, чиї доходи за останні три роки росли найшвидше, виглядає так.
Також автори проаналізували, як змінилися доходи міст в перерахунку на одного жителя.
| Населений пункт | Приріст, % |
| Чугуїв (Харківська обл) | 238,2 |
| Володимир-Волинський (Волинська обл) | 210,8 |
| Хуст (Закарпатська обл) | 209,2 |
| Мукачево (Закарпатскьа обл) | 196,1 |
| Буча (Київська обл) | 192,2 |
| Ковель (Волинська обл) | 188,7 |
| Коломия (Івано-Франківська обл) | 178,3 |
| Первомайськ (Миколаївська обл) | 174,3 |
| Берегове (Закарпатська обл) | 172,6 |
| Сєвєродонецьк (Луганська обл) | 173,3 |
Приріст доходів з початку реформи на одного жителя підтверджує висновки, що найбільше від фінансової децентралізації виграють малі та середні міста.
Наприклад, Яремче і Коломия з населенням менше 100 тис осіб показали за два роки зростання доходів на людину з 2 234 грн до 5 850 грн (зростання — 169%) та з 5 354 грн до 14 901 грн (+178,3%).
У ТОП-10 міст з найбільш бюджетно забезпеченими жителями аж три невеликі міста Прикарпаття - Коломия, Яремче та Болехів.
Якщо глянути на дані в регіональному розрізі, то можна побачити тенденцію: від децентралізації виграли міста, розташовані у західних областях, а програли міста з регіонів, де домінує важка промисловість.
Як повідомляло "Дзеркало Коломиї", за 10 місяців до загального фонду міського бюджету надійшло податків, зборів та обов’язкових платежів у сумі 103 мільйони 927 тисяч гривень, що складає 116% до затвердженого плану. Це порівняно з минулим роком на 43 млн. 637 тис. грн. надходжень більше.
До теми: Як вплине фінансова децентралізація на Коломию (стаття за березень 2016 року)
Читайте також: 15 фактів з цифрами зі звіту очільника Коломиї
| Область | Середній ріст з 2014-го, % | Кількість міст в області |
| Лідери | ||
| Закарпатська | 169,6 | 5 |
| Волинська | 162,1 | 4 |
| Івано-Франківська | 137,5 | 5 |
| Тернопільська | 130,9 | 2 |
| Харківська | 130,6 | 7 |
| Аутсайдери | ||
| Чернівецька | 101,4 | 2 |
| Полтавська | 101,2 | 5 |
| Донецька | 99,1 | 14 |
| Кіровоградська | 95 | 4 |
| Дніпропетровська | 81,5 | 13 |