ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Книги, педагогіка і творчість у 17 років. Коломиянка Юлія Пазюк та її 10 із 10 для Байдака. ФОТО

Її  звуть Юля Пазюк, вона поетка, кавоманка, а ще майбутній педагог. І це при тому, що їй лише 17 років. Вона чергова героїня нашого спільного із книгарнею "Книжкова хата" проекту про людей, закоханих в книги.

 - Чому саме педагогіка? Що слугувало головною мотивацією у виборі навчального закладу?

- В  старшій школі моїм класним керівником  була чудова жінка, вчителька та психологиня Галина Степанівна. Вона знала про мою любов до психології, тому взяла мене на один із своїх уроків у 5 класі. Упродовж  уроку, який я проводила самостійно, я зрозуміла, як люблю дітей, що є одним із найголовніших пунктів при виборі професії вчителя. Це  стало моїм  початком у педагогіці. В школі, в якій я навчалася,  є вчителі-випускники саме  Коломийського педагогічного коледжу (в якому я навчаюсь зараз), їхній рівень знань та вмінь високий, тому не було сумнівів,  що КПК є одним із найкращих коледжів, який дасть мені всі потрібні навички для майбутнього вчителювання.



- Ти молода поетка, пишеш вірші, для чого\кого ти пишеш? І як це почалось?

- Вірші для мене -  це шматочки душі, або слова, які  я ніколи не скажу тій чи іншій людині, але залишу на листку паперу. Мій перший вірш, пам'ятаю, був написаний ще в школі. Він зовсім не про кохання чи почуття, а на  основі прочитаної мною книги Данте Аліґ'єрі "Божественна комедія". Тоді вірш відправили на районний конкурс, але він не зайняв жодного місця. Проте став для мене розумінням, що я вмію щось там "шкрябати на папері".

Читайте також: Книгозалежна” Павліна Сваричевська: “Книжку з рук взагалі не випускала, навіть по будинку навчилась ходити наосліп”



- А тепер про книги. Адже ти здається з ними всюди. Де купуєш? Що  в більшості читаєш, і як це впливає на тебе особисто та  на твою  творчість?

- Пробувала замовляти  книги через інтернет, але це не те,  тому я їх купую у "Книжковій хаті" – це зовсім інші відчуття.  У більшості читаю психологію та романи. Завдяки книгам розвиваю свій кругозір. Люблю книги, які залишають по собі приємний осад  і після прочитання їх ще з тиждень нічого не хочеться читати, адже думками занурений у книгу.



- Проза чи поезія?

- Поезія. Для мене вона  чуттєвіша і завжди є зрозумілішою.

-Про поетичні конкурси, заходи та важливість їх організацій для міста?

-Вони однозначно потрібні. Ми навіть не здогадуємося, скільки талановитих людей є в нашому місті. Заходи об'єднують, дарують нові знайомства та безліч емоцій.

-Твій топ-3 книг, які мусить прочитати кожен.

‌1. "Тіні наших побачень" Іван Байдак

‌2. "Мистецтво любові " Еріх Фромм

‌3."Теорія брехні" Пол Екман

-"Тіні наших побачень" Івана Байдака, книга, яку ти обрала. Тут багато про людські почуття, психологію стосунків, тут багато про життя, а що для тебе відкрила ця книга?

- Читаючи книгу, я багато аналізувала і прийшла до висновку,  що психологія людських стосунків є не простою складовою. Книга допомогла мені  краще усвідомити  сенс цієї психології людських стосунків. В одній книзі Іван Байдак об'єднав все,  що я люблю - психологію та історії. Тут різноманітність сюжетних ліній, суперечності головних героїв, мінливість повсякденності. Оповідання збірки торкаються найсокровеннішого, влучають в саме серце. І не відпускають до останнього речення. Книга, яку однозначно варто читати. Книга не про малу прозу, а про великий світ.



- Чи знала, що Іван Байдак не лише прозаїк, а і поет? Чи читала його до цієї книги, і що плануєш читати далі?

- Я натрапила на його вірші в інтернеті випадково. Для мене вони й досі є одними із найкращих.  Якщо б запитали мене, яку я б  дала оцінку - то це було б 10/10.  Наступна книга, яка є в моєму списку – це, звісно ж, "Чоловік з моїм іменем", все того ж Івана Байдака. Презентації, якої я з нетерпінням чекаю в нашому місті».

До слова, вона відбудеться 14 квітня о 16:00, за адресою вул. Січових Стрільців 16, в конференц-залі над закладом «Вілла Фамілія».  А дану книгу цього автора ми вкотре за правилами проекту розіграємо на нашій офіційній  сторінці в мережі фейсбук. Проте в «Книжковій хаті» так багато книг, і знань зашифрованих у літери. І кожен вибір нового твору, наче окремий душевний ритуал. І кожен, хто зайшов сюди вперше, обов’язково повертається за новим шедевром за тією ж  адресо , викарбуваною курсивом у пам’яті - «Книжкова хата» - Чорновола, 51.

Автор: Віталій Бирчак

Фото: Андрій Каня

Читайте також: Ніка Кричовська – про книги як спосіб життя, походи до “Книжкової хати” і “НепрОстих” Тараса Прохаська. ФОТО