Сміттєзвалище – екологічна бомба сповільненої дії. Львів носив у кишені цю бомбу й доносився. Доноситься й Коломия, якщо не знешкодить її допоки не пізно. Раніше "Дзеркало Коломиї" писало про протест мешканців коломийської околиці Косачівка з приводу завезення до міста двох тисяч тонн сміття зі Львова. Люди перекрили дорогу до сміттєзвалища. Тоді під тиском громади міськвиконком анулював своє рішення про дозвіл на захоронення 2000 тонн львівського сміття. Міський голова проанонсував громадські слухання. І такі слухання відбулися кілька днів тому, у вівторок, на сміттєзвалищі. Мер міста Ігор Слюзар з властивим тільки йому самовладанням добре «тримав удар». А удари сипалися рясно. Мешканці прилеглих до сміттєзвалища будинків скаржилися на неможливі умови проживання. Вся їхня околиця немов відторгнута від цивілізаційних благ, якими користується місто: немає ні нормальної води, ні доріг, ні дитячого майданчика, ні вуличного освітлення, ні громадського транспорту, ні аптеки, ні інтернету... Багато чого немає, зате під самим носом кишить смородом розсадник інфекції й вогнище кричущої антисанітарії – одіозне сміттєзвалище. 55 років люди живуть на смітті, сміттям дихають, "профільтровану" сміттям воду споживають. Міський очільник намагався відбиватися. Коломия самотужки не може переробляти побутові відходи і не має місця для їхнього захоронення. Не один рік точаться розмови про спорудження сміттєпереробного заводу. Бо вихід з загрозливого становища лише один – переробка сміття. Якщо ж просто ліквідувати сміттєзвалище в одному місці, воно стихійно вигулькуватиме в інших місцях. Однак, і для переробки існують перешкоди. Зо двадцять потенційних інвесторів торгувалися з містом, але жодної ділянки для заводу так і не вторгували. Їм треба виділити не менше 30 гектарів і пообіцяти відповідну кількість абонентів. А де підшукати територію й забезпечення великою клієнтурою? Тому спільно з районною радою проводяться пошуки земельної ділянки, яка б влаштовувала інвесторів і мешканців району одночасно. Тримає свої "скелети в шафі" і муніципальна влада, але про те мовчить. Наприклад, як стало ясно з розгубленості мера, він не впевнений, чи сам проект діючого сміттєзвалища відповідає усім стандартам і нормам, санітарним у тому числі. Нічого з цього приводу не спромігся сказати й найманий директор звалища Ярослав Максимович. Які ж наслідки громадських слухань? Принаймні, два. Перший, – мешканців Косачівки благають ще трохи миритися з "ароматною плантацією" під носом допоки не запрацює сподіваний завод, яким зараз нібито займається районна влада. Тому, як просив мешканців мер Коломиї, ще дозволити приймати сміття з району до 1 січня 2018 року. Другий наслідок, – мер (як компенсацію?) пообіцяв почати роботи для сякого-такого окультурення самої місцевості біля сміттєзвалища, на якій мають нещастя мешкати його виборці. Він чекає у своєму кабінеті вибраних громадою представників з конкретними пропозиціями. Ну, а самі мешканці Косачівки залишають за собою право перекривати рух вантажівок зі сміттям на власний розсуд.   Читайте також: Коломия – не помия? Про наше і чуже сміття. ФОТОРЕПОРТАЖ Коломийське сміттєзвалище зняли з висоти пташиного польоту: вражаючі кадри. ВІДЕО