Іван Франко більш відомий як письменник та поет, проте його літературний доробок нараховує велику кількість перекладів. Він був теоретиком та початківцем літературного перекладу античної поезії, працював з кількома європейськими мовами.
Принципи Івана Франка в перекладацькій справі
Неймовірна працездатність Івана Франка, різнобічна обдарованість зробили його не тільки видатним письменником, а й мовознавцем та перекладачем. В перекладацькій діяльності він користувався принципом: «З усіма народами для свого народу». Тобто, ставив собі за мету збагатити українську літературу світовими шедеврами, та надати читачам «пожаданий корм духовний». Його письменницька творчість тісно пов'язана з перекладацькою діяльністю: він цілеспрямовано додавав перекладну літературу в річище національної культури.
Титанічна працездатність Франко допомагала йому працювати з німецькою, польською, англійською мовами. Проте, переклади просувались не дуже швидко: це сьогодні автоматизований перекладач https://translate.meta.ua/ua/ здатний майже миттєво обробляти великий за обсягом текст, а Іван Франко працював над перекладом «Фауста» близько 12 років.
Перекладацька стратегія Франка полягала в сукупності різних методів: він намагався зберегти художні та естетичні особливості першоджерела, та зробити їх близькими по духу українському читачеві.
Переклад Іваном Франко античних творів
Найважливіше місце в перекладацькому доробку Івана Франка займає антична література він працював над українською адаптацією творів:
- Гомера;
- Софокла;
- Вергілія;
- Горація.
Він вважав, що без давньогрецьких та римських авторів був би неможливим розвиток світової літератури, тому намагався збагатити Україну античними скарбами.
Ще в студентські роки він почав роботу над трагедіями Софокла, пізніше зацікавився «Іліадою» та «Одіссеєю». Працюючи над давньогрецькими поезіями, Франко не тільки досконало передавав зміст, а й особливості стилю давніх авторів. До своїх перекладів він додавав об'ємні та ґрунтовні коментарі, які допомагали зрозуміти звичаї стародавніх греків.