Як повідомляло Дзеркало медіа, у четвер з робочим візитом на Прикарпаття приїхала міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич. Головна освітянка країни за один день відвідала Отинію, Коломию та Городенку. Протягом цих зустрічей вдалось обговорити із представниками освіти різних рівнів низку важливих питань. Зокрема йшлося про бюджет, який виділяє держава у різних галузях освіти. Також Лілія Гриневич розповіла про пріоритети підготовки до нового навчального року. Після виступу Лілії Гриневич освітяни мали можливість поставити запитання міністерці особисто під час вільного мікрофону. У Городенці зав’язалася жвава дискусія з приводу заробітної плати освітянам міста. Зокрема голова районної ради Іван Мандич задав таке питання: “Заробітна плата вчителів – це святе і навіть не стоїть питання, щоб не платити її, бо цього бути не може. У нас у районному бюджеті дірка у 35 млн, 17 млн з них – дошкільна освіта і 18 млн – по вчителях. Як з цього вийти?” “Перш за все, засновник закладу зобов’язаний забезпечити виплату заробітної плати педагогічних працівників. Дошкільна освіта є відповідальністю місцевої влади. За субвенцією у вас є проблема мережі малих шкіл. Зараз нагальна потреба зберегти місце роботи вчителів. Наша мета – виплатити заробітну плату. Давайте подивимось на цифри. Бюджет Городенківського району у 2016 році був 256 млн 933 тис. грн. У 2019 р. 446 млн 92 тис. грн. Це є збільшення на 73%. Це результат децентралізації, бо зараз гроші надходять не в центральний бюджет, а на місця. І тут постає питання, яким чином ці кошти використовуються. Справ насправді багато. З тих даних, що мені подали, у 2019 році станом на 1 січня був залишок коштів освітньої субвенції 60 тис. грн. Цей залишок з чогось сформувався, тобто грошей вистачило. Дивимся далі. Залишок коштів освітньої субвенції станом на 1 квітня – 118 тис. грн. Як я бачу цю проблему: треба провести спільно інвентаризацію мережі, визначитися по опорних школах. Ми даємо вам субвенцію, сконцентруйте її туди, оновіть школи. І вчителі будуть мати змогу працювати в нормальних умовах. Якщо у вас немає надходжень, і виникає ця проблема, тоді треба ставити питання про те, що потрібно збільшувати додаткову дотацію” – відповіла Лілія Гриневич. Крім цього, до пані Лілії звернувся колишній вчитель математики, а тепер пенсіонер Василь Ковалів з пропозицією створити профільні школи та скласти ЗНО для вчителів, щоб перевіряти їхній рівень знань. Пані Лілія погодилась із цими пропозиціями й зазначила, що профільні ліцеї – це те, що Україна мала зробити після Помаранчевої революції: “Ми втратили час через "нероблення", а тільки говоріння про реформу. І тому я наполягаю на тому, щоб реформа ця продовжувалася. Вона мусить супроводжуватися інвестиціями. Ми якраз і плануємо мережу профільних ліцеїв. Старша школа має бути профільною. Дитина до 9 класу вже повністю дозріває й розуміє, в якій галузі їй цікаво працювати. І тоді вона обирає, в якій з тих шкіл вона буде вчитися. Якщо це сільська територія, то в одному профільному ліцеї може бути кілька напрямків”. З приводу ЗНО для вчителів міністерка освіти і науки України зазначила, що зараз працює пілотний проект сертифікації. У ньому беруть участь тільки вчителі початкової школи. І якщо вчитель проходить цю сертифікацію, то буде мати надбавку до зарплати 20%. Вони повинні скласти тест у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання, і в ньому є частина і з предмету, і з психології педагогіки, і методики викладання. З словами Гриневич – це  поки що пілот, тому зараз тільки пробують впроваджувати сертифікацію. Також до пані Лілії звернулася Марія Гаврилюк, вчителька початкових класів ЗОШ №2 Городенки, яка, працюючи рік за програмою Нової української школи, помітила на практиці низку недоліків. По-перше, жінка наголосила на тому, що у новій програмі є проблеми із математикою, якої лише три години на тиждень: “Зміст програми залишився таким самим або навіть трохи ускладнився. Кожен урок скачемо з теми на тему і фактично діти лишаються без бази знань” – наголосила вчителька. Ще одна проблема в тому, що не вистачає комп’ютерів для проведення уроків. Жінка пояснює, що до предмету “Я досліджую світ” включена інформатика. У класі пані Марії 26 дітей, а комп’ютерний клас маленький. Тільки 10 комп’ютерів є в них. Наступного року ця проблема в цій школі стане ще більшою, бо очікують аж 4 класи першокласників. Також у школі виникла проблема з інклюзивними класами, оскільки кількість учнів може сягати більше 30-ти, а згідно з програмою Нової української школи в інклюзивному класі повинно бути не більше 20-ти дітей. Лілія Гриневич вислухала вчительку й визнала, що Нова українська школа має деякі недопрацювання, оскільки проект новий. Тому пообіцяла, що допоможе вирішити ці проблеми й попросила скласти вчителів список недоопрацювань у програмі, з якими вони стикнулись на практиці. Їх будуть вирішувати в Міністерстві освіти та науки України. На зустрічі з освітянами також був присутній народний депутат Андрій Іванчук. Він розповів про комп’ютеризацію шкіл міста і району, яку проводять за кошти благодійного фонду "Покуття", не залучаючи фінансування з бюджетів всіх рівнів. Фонд вже встановив чотири комп'ютерних класи: два у Городенці - у школі №1 та у школі №2, та два у районі - в Чернятинській та Чортовецькій школах. Також Андрій Іванчук розповів необхідні проекти, які варто втілити у Городенці за кошти фонду "Покуття" після завершення комп'ютеризації. А це облаштування лінгвістичних кабінетів у навчальних закладах для поглибленого вивчення іноземних мов. "Ми взяли на себе якусь частину відповідальності як прості люди. Прийняли рішення комп’ютеризовувати всі школи - за кошти фонду подарували більше 60 сучасних комп’ютерних класів. Також ми розпочали програму закупівлі спортивного інвентаря та встановлення спортивних майданчиків. Серед найближчих планів – створити лінгвістичні кабінети в наших школах". Наприкінці зустрічі Лілія Гриневич нагородила від Міносвіти кращих педагогів міста і району. Анна ТОМЧУК Фото: Андрій КАНЯ