Життя прекрасне і цікаве, барвисте і багатогранне… Воно у кожного своє, бо у кожного тільки його доля.
Я вдячна Богові, що звела мене майже пів століття тому з найкращою людиною — Аделею Григорук — скромною, і привітною, за плечима якої —
досвід, знання, уміння, мудрість. При спілкуванні мене вражає її широка ерудиція, вроджена делікатність, глибока інтелігентність. З багатьох справ
переконалася, що їй притаманні непересічні організаторські здібності, кипуча енергія, ентузіазм, оптимізм, високе працелюбство і життєлюбство.
Саме вона стала для мене щирою порадницею і помічницею, розрадницею в різних моїх життєвих ситуаціях, бо завжди підтримувала на
дусі і вчила ніколи не здаватися! З будь-яких обставин виходити переможницею!
Тому про неї сьогодні в своїй невеликій статті поведу мову з читачами.
Ім’я Аделі Григорівни відоме не тільки на Прикарпатті і в Україні, але й за рубежем.
«Талант — це іскра Божа, якою людина спалює себе, освітлюючи цією власною пожежею шлях іншим», — сказав у свій час В. Ключевський.
Цей вислів можна повністю віднести до особистості А. Григорук —
педагогині, науковиці, журналістки, української письменниці, заслуженого працівника освіти України.
Аделя Григорук — непересічна майстриня слова, яку завжди можна побачити на різних заходах, що проводяться в Косівському районному
Будинку культури, художньому інституті, на персональних і групових виставках мистців, відкриттях пам’ятників і пропам’ятних плит. Мовлене
нею слово збагачує, прикрашає той чи той захід. Письменниця — частий і бажаний гість на презентаціях книг літераторів, краєзнавців,
мистецтвознавців, у школах, бібліотеках, дитячих садках Косівщини, Вижниччини, Путильщини, Верховинщини, Коломийщини, Рахівщини,
Тлумаччини, де діти читають її вірші та співають пісні.
Народилася вона 1 січня 1952 року в селищі Обертині Тлумацького району Івано-Франківської області. Середню освіту здобувала в
Обертинській десятирічці (1969).
Закінчила з відзнакою Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича із двох спеціальностей «Українська мова та література» (1974),
«Російська мова та література» (1989), аспірантуру при кафедрі зарубіжної літератури філологічного факультету цього ж університету (1994).

Працювала викладачкою української мови та літератури Косівського технікуму народних художніх промислів ім. В.І. Касіяна (1974–75), вчителем
Криворівнянської восьмирічної школи (1975-1979). Знову повернулася в технікум, була викладачкою, завідувачкою відділення соціально-
гуманітарних дисциплін (1979–94). Після реорганізації навчального закладу — заступни-цею директора коледжу з навчальної роботи (1994–2000). Після набуття коледжем статусу інституту прикладного та декоративного мистецтва (2000), призначена на посаду доцентки, завідувачки кафедри
соціально-гуманітарних дисциплін (2000-2009) та проректорки з наукової роботи (2003-2009).
Піднесла на якісно новий рівень навчально-методичну роботу, сприяла запровадженню в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій.
Допомогла становленню не одного покоління молодих викладачів. Саме завдяки її високому професіоналізму та самовідданій праці в навчальному
закладі відбулися якісні зміни: в 1999 році Косівське училище прикладного та декоративного мистецтва ім. В.Касіяна було акредитоване за I-II освітньо-кваліфікаційними рівнями і реорганізоване в коледж, а у 2000 році навчальний заклад одержав ліцензію на проведення підготовки фахівців III освітньо-кваліфікаційного рівня й отримав статус державного інституту.
Розробила навчальні програми з психології, педагогіки, методики викладання дисциплін та педагогічної практики, які, будучи затвердженими
МОН України, лягли в основу педагогічної підготовки майбутнього вчителя образотворчого мистецтва загальноосвітніх шкіл.
Виконала значний обсяг роботи в процесі становлення Косівської мистецької школи як вищого навчального закладу, під її керівництвом підго-
товлено й упорядковано акредитаційні та ліцензійні матеріали на право проведення навчальної діяльності за I, II, III освітньо-кваліфікаційними
рівнями, ліцензовано нову спеціальність «Дизайн».
Як викладачка української літератури, проводила активні дослідження літератури рідного краю, зокрема працювала над темою «Літературний
процес на Косівщині в 90-х роках XX століття та початку третього тисячоліття».
Із 2009р. Аделя Григорук працювала старшим науковим співробітником науково-дослідної лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка і гуцульщино-
знавства» Національної академії педагогічних наук України Вона активно розробляла наукову проблему «Українська етнопедагогіка в системі
навчально-виховної роботи шкіл Гуцульщини». Є авторкою програми систематичного курсу «Гуцульщинознавство в 2-4 класах початкової школи».
Брала участь у підготовці та проведенні Регіональної науково-практичної конференції «Модель сільської школи майбутнього в Гуцульському регіоні України» (2009). За матеріалами конференції видано збірник «Сільська школа: реалії та перспективи».

Розробила методичні рекомендації для науково-практичної конференції «Педагогічна спадщина Ігоря Пелипейка в гуцульській школі» (2009),
виголо-сила доповідь «Науково-педагогічна спадщина Ігоря Пелипейка», взяла активну участь у роботі громадської комісії з увічнення пам’яті Ігоря
Пелипейка, результатом чого стало відкриття в Косові меморіальної дошки на будинку, де він проживав. Провела велику організаторську роботу зі
створення експозиції та відкриття Музею І.А.Пелипейка (2014) в теперішньому Косів-ському ліцеї ім. Ігоря Пелипейка. У 2008 році здійснила
реконструкцію текстів книги Михайла Ломацького «Національна свідомість», виданої в Лондоні 1952 року, а в 2010 – нарису Гната Хоткевича
«Гуцули й Гуцульщина». Обидві книжки в Україні не були відомими.
Видавництво «Писаний Камінь» надруку-вало ці твори з її післямовами.
Вона — авторка і упорядниця книжок серії «Бібліотека гуцульської школи», якими користуються вчителі шкіл регіону для доповнення змісту
навчальних предметів місцевим краєзнавчим матеріалом. У серії вийшли: «Моя Гуцульщина: Навчально-методичний посібник» (2010); «Люблю тебе,
Гуцульщино: Навчально-методичний посібник» (2012); «Ростимо юних патріотами України: Навчально-методичний збірник» (2015) та інші. За час її
праці в лабораторії «Гуцульська етнопедагогіка та гуцульщинознавство» Гуцульська школа отримала чимало видань, які урізноманітнили шкільну
програму, а лабораторія зробила потужний якісний стрибок у своїй діяльності.
Має кілька сотень публікацій в українських і зарубіжних наукових та літературно-мистецьких виданнях.
А.Григорук — членкиня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, учасниця і доповідачка багатьох міжвузівських, регіональних,
всеукраїнських та міжнародних наукових конференцій.
Час не стоїть на місці…Життєвий кошик все більше наповнюється плодами прожитих років. Творчий урожай на літературно-видавничій ниві
багатий і різноманітний: літературно-критичні статті, присвячені творчості багатьох письменників, переважно Гуцульщини: Тараса Мельничука, Омеля-
на Лупула, Богдана Радиша-Маринюка, Івана Андрусяка, Івана Бойчука, Оль-ги Базалії, Ярослава Ткачівського, Миколи Близнюка, Василя Шкургана,
Дмитра Арсенича, Віктора Максимчука та інших творців художнього слова; есеї про художників і майстрів декоративно-прикладного мистецтва Євгена
Сагайдачного, Василя Девдюка, Едуарда Бієвського, Івана Парипу, Василя Гривінського, Миколу Грепиняка, Миколу Корнелюка, митців молодого покоління Оксану Босович, Олега Кондратюка, Дзвениславу Гривінську.

Вона авторка книг «Микола Близнюк. Нарис творчості» (2006), «На відстані слова» (2008), «Духовні скарби Ігоря Пелипейка» (2010), «Юрій
Павлович: бути собою» (2010), «Народний вчитель України Петро Лосюк» (2011), «Юрій Павлович: сповідь душі» (2014), «Етнологія Гуцульщини:
фольклор і обрядовість» (2020), « І слово це у мене від всевишнього: літературний портрет письменника Ярослава Ткачівського» (2020), «Рука
різця не випускала» (2022).
Письменниця створила цілу низку прозових та поетичних книг для дітей. Серед її мистецьких надбань, крім казок, — колискові, загадки, потішки, забавлянки, жмурили, чистомовки, лічилки різної тематики. Писати для дітей — особливе покликання.
Для дітей видала книжки «Казочки для Тарасика» (2011), «До нас іде Миколай» (казки, 2011), «Хто мій друг?» (загадки, 2014), «Ростіть великі»
(казки, 2015), «На рідній землі» (вірші, 2015), «Найдорожчий скарб» (казки, 2016), «Лийся, пісенько крилата» (дитячий пісенник, 2017). Окремі казки для дітей перекладені англійською, румунською, польською та французькою мовами. Багато дитячих віршів Аделі Григорук покладено на музику такими авторами, як О. Бродовінський, С. Загул, С. Крицкалюк, С. Лазован, В. Луцак, О.Третяк, О. Яцюк, які мають великий досвід роботи з дітьми
дошкільного і молодшого шкільного віку, добре знають їх вокальні можливості, музикальні потреби й уподобання.
В Українській фонотеці творів для дітей є й аудіоказки Аделі Григорук, які з незмінною увагою та зацікавленням сприймаються нашою малечею.
Аделя Григорук у 2008-2020 роках була редакторкою районного педагогічного часопису «Освітянський вісник» (Косів), заступницею головного
редактора журналу «Гуцули і Гуцульщина», редакторкою відділу культури альманаху «Алкос», зараз вона входить до редакційної колегії журналу
«Ґражда» (Львів).
Упродовж останніх років А.Г.Григорук — голова журі в номінації «Література» літературно-мистецького конкурсу «Край п’яти Січей» в м. Ні-
кополі Дніпропетровської області, проводила літературні конкурси серед шкільного юнацтва в м. Косові.
Аделя Григорук — членкиня Національної спілки журналістів України (2011), Національної спілки письменників України (2014), Національної
спілки краєзнавців України (2021).
Багато років А.Григорук входила до Громадської ради при голові Косівської районної державної адміністрації, була головою комісії з питань освіти та науки, працює в правлінні районної організації «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка, є координаторкою Клубу інтелігенції ім. І.А. Пелипейка.

Творча праця А.Григорук відзначена низкою нагород. Вона лавреатка Всеукраїнської премії «Українська мова – мова єднання» (Луганськ, 2007),
журналу «Німчич» у галузі літературної критики (2008), педагогічної премії імені Ігоря Пелипейка (2010), премії імені Марійки Підгірянки (2017).
Указами Президента України їй присвоєно високе звання «Заслужений працівник освіти України» (2006) та нагороджено медаллю «20 років Неза-
лежності України» (2011), вона також удостоєна медалей «20 років виходу з підпілля УГКЦ» (2010), «150 років «Просвіті» (2019).
Аделя Григорук — учасниця престижних загальнодержавних заходів, за що відзначена відповідними нагородами. Вона стала Дипломанткою
Всеук-раїнської програми «Золотий фонд нації» (2018), Міжнародної програми «Українці — великий європейський народ» (2018), Всеукраїнської
програми «Державні нагороди України. Кавалери та лауреати» (2019), «Україна очима митців» (2021). У книгах, виданих за підсумками цих
програм, по кілька сторінок відведено кожному дипломанту, а серед них і Аделі Григорук та її творчому доробку.
Цьогоріч до всіх її літературних нагород і державних відзнак додалися ще: ДИПЛОМ обласного конкурсу «Краща книга Прикарпаття 2022» в
номінації мистецтвознавство за книгу «Рука різця не випускала» (2022), ДИПЛОМ «Лауреат премії імені Василя Стефаника в галузі літератури» в
номінації «Документальна і науково-критична література» та Почесна Золота Відзнака української конфедерації журналістів.
1 січня відома журналістка і письменниця, яка своєю відданою працею творить історію літературно-мистецького Прикарпаття, перегорне чергову
сторінку на життєвому календарі. Тож побажаймо Аделі Григорівні міцного здоров’я, щирих друзів і колег, творчої сили й наснаги на довгі роки!
Хай доля збагачує життєвою снагою, вдячністю за добрі справи, а мир і злагода, душевна гармонія крокують поруч з нею!
Нехай не гасне вогонь любові до слова, до життя, до людей, до милої серцю України, Косівщини і рідних Карпат.

Презентація книги «І слово це у мене від Всевишнього. Літературний портрет Ярослава Ткачівського» в бібліотечній світлиці Косівської центральної міської бібліотеки. Авторка з письменником Я.Ткачівським. 15.09.2022.

Тематична викладка літератури з творчим доробком письменниці Аделі Григорук. Бібліотечна світлиця Косівської центральної міської бібліотеки.

30.11.2022.

Аделя Григорук виступає перед учасниками науково-практичної
конференції «Великодні ігри та забави» в рамках XIII обласного
відкритого фольклорного фестивалю «Писанка 2023» у
Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Коломия). 21.04.2023.

Виступ Аделі Григорук перед учасниками науково-практичної
конференції «Внесок Василя Девдюка у становлення та формування
Вижницького та Косівського осередків різьбярства» у
Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського. 15.06.2023.

Модератор творчої зустрічі «До Косова повернути…»

Аделя Григорук — письменниця,

членкиня НСПУ, НСЖУ, НСКУ, заслужений працівник освіти України.
Зліва направо: Олександр Масляник — письменник, публіцист, член НСПУ і
НСЖУ, головний редактор журналів «Гуцульщина і Покуття» та «Ґражда»,

заслужений журналіст України,

Роман Горак — письменник, прозаїк, дослідник творчості Івана Франка,
член НСПУ, заслужений працівник культури України, Василь Шкурган —

письменник, член НСПУ. 11.08.2023.

Аделя Григорук — письменниця, членкиня НСПУ, НСЖУ
відкриває науково – практичну конференцію
«Михайло Павлик: «Я від вас ніколи нікуди не йшов»

у концертному залі школи мистецтв
(зліва направо Василь Шкурган, Роман Печижак, Оксана

Мельниченко).15.09.2023.

Марія ПОРОХ,
членкиня Клубу інтелігенції
ім. І.Пелипейка та РО «Просвіта,
м. Косів