Здавна відомо, що мед має лікувальні властивості. Його можуть використовувати і під час застуди, і при лікуванні акне, і навіть при безсонні. У його складі містяться кілька вітамінів: В, С та Е, а також кілька корисних кислот. Але бджільництво – це справа, урожай якої неможливо передбачити заздалегідь. Все залежить від погодних умов та навколишнього середовища. Інколи бувають роки, зовсім не багаті на мед, як-от 2019-й. Чому – пояснюємо нижче.
Сильні зливи на Прикарпатті наробили великої шкоди домогосподарствам. Люди досі оговтуються від негоди та прибирають домівки. Нагадаємо, на Коломийщині найбільше від дощів постраждали Печеніжинська ОТГ, зокрема Печеніжин та Марківка, а також Підгайчики, Загайпіль і Турка, повідомляє Дзеркало медіа.
Читайте також: Паводок на Коломийщині. Якого лиха зазнали жителі Марківки.
Погана погода завдала не тільки матеріальних збитків. Постраждали в Коломийському районі ще й пасіки. Бджолярі б’ють на сполох й стверджують, що цього року меду не буде.
Щоб дізнатися, чому дощі стали причиною "неврожаю" меду, ми поїхали у Спас до місцевого молодого пасічника Романа Дячука.
Чоловік займається бджільництвом тільки 6 років. Каже, що такий термін для бджоляра ще доволі малий, але за цей недовгий період часу в нього вже є 130 сімей. Любов до бджільництва перебрав від батька, в якого 30 років була пасіка. Розпочинав пан Роман з трьох вуликів.
Потужним виробництвом меду пасічник практично не займається. Віддає перевагу вирощуванню й продажу бджоли. Але все ж таки каже, що інколи виготовляє солодкий нектар для себе. За словами пана Романа, цього року не буде меду навіть для сім’ї – через постійні зливи навесні та часті дощі на початку червня.
"Під час дощів навесні бджола сиділа у вулику й не вилітала взагалі. Їй не вистачало меду, щоб себе прогодувати, тому принести нектар вона не могла. А зараз, наприклад, нічого вже не цвіте", – пояснює пасічник.
Крім цього, пан Роман каже, що вже навіть не надіється на липовий мед, оскільки цвіту на деревах зараз практично немає.
"Липа минулого року мала багато цвіту. Надіялись, що будемо мати трохи меду. Потім пішли дощі, цвіт почорнів і бджоли не встигли нічого зібрати. Меду не було взагалі", – скаржиться пані Людмила, дружина Романа.
Сім’я пригадує, що торік вдалося зібрати по 5 кг з вулика травневого меду. Тоді був врожай, але це рідкість.
Пасіка Романа розташована у не медоносному місці. Поруч немає полів. З одного боку – це мінус, бо бджоли не можуть принести багато нектару, а з іншої – плюс. Поруч – тільки ліс і сади. Збирають бджоли нектар здебільшого з кульбаб, акації, лип. Пасічник пояснює, що його мед тому й дуже ціниться, оскільки є повністю натуральним. Немає хімікатів, якими обприскують поля агропідприємці. До речі, це одна з причин гибелі бджіл.
Крім цього, через різнотрав’я навколо Роман має можливість зібрати так званий "падовий" мед, який дуже ціниться, є найкориснішим і, відповідно, надорожчим.
Хочемо наголосити, що такого різноманіття меду, як на Прикарпатті, немає в інших регіонах. Наприклад, на східній Україні пасічники збирають тільки гречаний або тільки соняшниковий нектар.
Читайте також: Бджолина імперія пасіника з Перерова.
Ярина БАЛАБАНИК