Гуцульська коляда
У гуцульському селі Криворівня Різдво святкують по-особливому насичено. Кілька місцевих груп чоловіків у гуцульських костюмах 7 січня збираються поблизу церкви, де влаштовують показовий виступ. Після цього колядники з дзвониками на руках, тримаючи в руках гуцульські топірці-бартки, трембіти та скрипки проходять хатами. Подивитися на це дійство з’їжджаються туристи зі всієї України. Коляда у Криворівні, та й загалом по гуцульських селах, триває до 19 січня, тому на колядників із трембітами та у кептарях можна натрапити не лише на Різдво.
Поїздку до Криворівні можна поєднати із відвідуванням Верховини, де розташований музей "Тіні забутих предків", присвячений зйомкам одноіменного фільму (у день Різдва – 7 січня він не працює), та придбати у місцевих домашню бринзу і збірні чаї. При наявності часу можна продовжити подорож, завітавши у найбільш високогірне село Дземброня чи з’їздити у музей-писанку, що в Коломиї. При нагоді можна поїхати у Ворохтуподивитися на засніжені віадуки (мости-арки) і відвідати базар біля старого трампліну. Подорож гуцульськими селами зручно поєднати із відпочинком на гірськолижному курорті "Буковель".
Волинь ХІХ століття
Ще одним напрямом для святкової подорожі може стати Волинська область. 9 січня у Луцькувідбудеться міський фестиваль вертепів, а протягом 12-13 січня триватиме етно-фестиваль "Різдво у Луцьку" – на головній міській сцені виступатимуть народні колективи Волині та з-за кордону, окрім того працюватиме різдвяний ярмарок. Якщо гучні святкування – це не зовсім для вас, то можна прогулятися старим містом, відвідати замок Любарта, дім з химерами та міські храми. За 15 км від Луцька розташоване село Рокині, де розташованиймузей історії сільського господарства Волині під відкритим місцем. Тут відтворене життя у волинському селі вкінці ХІХ століття: дерев’яні вітряк, кузня, капличка, хати, студола, хліви тощо. Цей музей ще називають "Козацький зимівник", бо тут часто проводять козацькі фестивалі та експозиції. У період різдвяних свят у музеї проводять тематичні екскурсії. Окрім того, на території музею можна покататись на конях та перекусити. За наявності часу з Луцька в межах години-півтори можна дістатися до замку XV-XVIII ст. у Дубно та відвідати відомий форт ХІХ століття у селі Тараканів(це вже Рівненська область). Дорогою назад до Львова можна заїхати в Олеський та Підгорецький замки (7 січня замки вихідні).
Фестини у Жовківському замку
Якщо у період свят хочеться відпочити від львівського шуму, але відчути схожу атмосферу, то Жовква– чудовий варіант. 9 січня у Жовківському замку о 16:00 можна буде послухати різдвяний концерт – лунатимуть колядки від різних місцевих колективів. І, звісно, можна буде прогулятися територією замку. 14 січня о 14:00 на центральній площі Вічевій відбудеться традиційний Парад вертепів. Колективи зі Жовківщини пройдуть святковою ходою перейдуть до Народного дому, біля якого відбудеться представлення звізд та шопок і святковий концерт. Поза святковими подіями у Жовкві варто відвідати музей міста, який розташовується на сходах вежі ратуші. Музей – невеликий, камерний, та у ньому є доволі багато цікавих експонатів. Також у центрі міста розміщена синагога кінця ХVII століття, яка свого часу вважалася однією із найбільших і найкрасивіших у Європі. Сьогодні синагога закрита через аварійний стан, однак ззовні її оглянути можна. Поїздку у Жовкву зазвичай поєднують із відвідуванням монастиря у Крехові, що у 12 км від міста. У 25 км від Крехова розташоване село Страдч, відоме своїми печерами, де колись був монастир.
Маланка по-румунськи
Щорічно 15 січня у Чернівцяхвідбувався наймасштабніший в Україні фестиваль Маланок – театралізоване карнавальне дійство з масками та древніми атрибутами. Цього року міська рада Чернівців скасувала цей фестиваль через брак фінансування. Тим не менш, їхати на Маланку у Чернівецьку область варто, зокрема, 13-14 січня у села Красноїльськта Вашківці. У Вашківцях 13 січня місцеві жителі перевдягаються у персонажів буковинської Маланки (Маланка, Козака, Бук Шандра, Українка, ведмідь) та ходять по хатах, вітаючи мешканців. На світанку 14 січня учасники карнавалу "ловлять" на в'їзді у село приїжджих,запрошуючи їх брати участь у дійстві. Упродовж дня учасники Маланки розігрують комедійні сценки, бої ведмедів та показові виступи. Під вечір в Вашківцях ще одна атракція – моржування перебраних персонажів у місцевій річці Глибочок. Навколо невеличкої заплави оглянути це цікаве дійство збираються сотні місцевих та приїжджі туристи.
У Красноїльську місцеві показують песонажів румунської Маланки (циганів, царів і цариць, конів, лікарів). Головні персонажі красноїльської Маланки - ведмеді (їх тут називають - ursul) та їх поводирі - цигани. Костюми ведмедів у у всіх дуже різні. Разом із звичними, одягненими у хутряні костюми зі штучної шкіри з велетенськими залізними кігтями, селом ходять "копицеподібні", одягнені в очерет та навіть "крилаті" ведмеді з розмахом крилами до 5-ти метрів. Сотні маланкуючих співають румунську пісню про ведмедя, цигани раз по разу ударяють об землю булавами. Костюми учасників фестивалів дуже об’ємні, їх вага може становити майже 100 кг.
У 45 км від Чернівців розташоване село Белелуя (щоправда це вже Івано-Франківська область), де 13 січня проходить оригінальне святкове дійство. Близько полудня ватали з трьох різних кутів села після карнавальної ходи збираються на головному сільському майдані: тут відбуваються запеклі бійцівські бої чортів, ведмедей та смертей.
Побачити Маланку можна 14-го навіть не від’їжджаючи далеко від Чернівців. Приміські села Чагор, Коровія і Молодія останніми роками неодмінно влаштовують яскраві заїзди чернівецькими околицями на своїх карнавальних машинах-платформах.
"Липові" прикордонники на Тернопільщині
У селах Устята Горошовау Тернопільській області також відбуваються міні-фестивалі Маланок 13 січня. Між селами пролягає усього 10 км і дійства починаються у різний час (в Усті – з 18:00, в Горошова – після 20:00), тому можна встигнути побувати на обох фестивалях. В обидвох селах перевдягнуті учасники Маланок ходять вулицями та виступають на сценах. При цьому персонажами Маланки є не тільки традиційні герої, але й сучасні популярні персонажі та політики. На в'їзді у село Горошова облаштовують імпровізовані кордони з прикордонниками, німцями та поліцейськими, які збирають «данину» за перетин їх блок-постів. Дорогою до цих сіл можна заїхати у Теребовлю подивитись на замок XVII століття, а також на руїни замку XIV у Чорткові. Ну і, само собою, завітати у святковий Тернопіль.
На червене вино у Закарпаття
