19 серпня 2017 року на храмове свято Преображення Христового у Коломиї, серед інших заходів, на вулиці гетьмана Івана Мазепи відбулася неординарна подія. Біля храму св. Йосафата (Кунцевича) освячували наріжний камінь під спорудження зруйнованої колись прицерковної дзвіниці. Спільно з духівництвом освячення здійснили правлячий архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Василь Івасюк та єпископ Коломийсько-Косівський УПЦ КП Юліан Гатала. Заповітний задум вірян Свято-Йосафатівської церкви та багатьох небайдужих коломиян стало можливим втілити в життя за сприяння народного депутата, коломиянина Андрія Іванчука – фундатором БФ "Покуття". "Нехай це буде, – сказав парламентар, – ще однією візитівкою нашого праісторичного міста над Прутом". Ідею відновлення давньої архітектурної пам’ятки багато років виношував настоятель цього храму отець Володимир Касіян. Він пропонував вимурувати дзвіницю, аналогічну тій, яка стояла на цьому місці ще від XVIII століття. Нині діючий духовний храм во ім’я Святого Йосафата залишається одним із найцікавіших та найзагадковіших об’єктів серед культових споруд не лише міста Коломиї, але й краю в цілому. Почнемо з того, що року 1413 в Коломиї поселилися польські отці-домінікани, збудували осідок над Прутом, де помістили зображення образу Пресвятої Богородиці. Наприкінці XVII віку чергова навала ординців та волохів стерла з лиця землі Коломию та її околиці. Ченців повісили на хрестах прямо перед дерев’яним храмом. Після тих сумнопам’ятних подій місто перебралося на безпечніше місце – туди, де воно розташоване нині. Це єдиний коломийський храм, зведений за сакральними канонами, себто його сконструйовано таким чином, що вівтарна частина повернута до сходу. Місцина, достойна генія духовної архітектури Бернардина Меретина. Виходець з Німеччини, цей чоловік вихований на традиціях ренесансу італійської школи. Вільний лет і фантазія притаманна його найвиразнішим будівельним шедеврам, таким, як Бучацька ратуша, Городенківський римо-католицький комплекс чи митрополичий Святоюрський собор у Львові. І якщо ці споруди різностильові, то у таких українських містечках, як Буськ, Лопатин, Березівці, та польських – Годовіцах ви побачите точні копії з нашим коломийським. Щодо Коломиї, то це була лебедина пісня архітектора Меретина – останнє, над чим автор розпочав працю у 1760-х роках. Величний кам’яний собор Вознесіння Найсвятішої Панни Марії як зовні так і зсередини прикрашав пишний бароковий декор, а над склепінням розносилися божественні звуки органу. Однак 1830-го пожежа частково зруйнувала плоди минулих поколінь, проте образ Богородиці не постраждав. Читайте також: Історична подія: у Коломиї дали старт будівництву дзвіниці за сприяння Андрія Іванчука Одразу після вигнання німців з Коломиї навесні 1944 року в костелі розквартирувався підрозділ легкої десантної артилерії. Так тривало до прісновідомих подій в Угорщині 1956 року, коли радянські війська топили у крові паростки національно-демократичної революції. Здається, жодного відношення до Коломиї ці події не мали, але саме тоді почалося руйнування костелу. Коломийських поляків переселяли на рідні "креси". Рятуючи найцінніше, вони змогли переправити у сільську місцевість Скамельна Чорна образ Богородиці, який тут називають не інакше, як Коломийсько-Покутським. А в той час у Коломиї від костелу зосталися тільки могутні колись стіни та бічна п’ятиаркадна дзвіниця, благовісти з якої давно переплавили на військові потреби. 1970 року "прийшла черга" й до дзвіниці, од якої сьогодні не зосталося й сліду. Пара потужних БТРів шматували тросами верхню частину фронтону споруди. А далі на довгі десятиліття у колишньому костелі розмістився універсальний, на два поверхи, дитячий магазин "Каштан". З боків доточили скляні "акваріуми"-відділи, які навіть віддалено не нагадували вишуканий архітектурний смак Бернардина Меретина. 1991-ий став роком тотальних змін, коли молодий, але вельми активний священик Володимир Касіян подав думку, щоби крамницю передали Українській греко-католицькій церкві під дитячий духовний центр. Передноворічна сесія міськради першого демократичного скликання на чолі з міським головою Володимиром Машталером позитивно вирішила питання про передачу будівлі під протекцію УГКЦ й катихизаційний молодіжний центр, що практикувалося вперше в державі. То було, направду, сміливе і важливе рішення. 1 грудня того ж року владика Софрон Дмитерко ЧСВВ (Чину Святого Василія Великого) освятив нову церкву як заклад для виховання дітей. Свого часу святиня на короткий термін стала катедральною для Єпископських Богослужінь покійного Кир Павла Василика, отців Василя Кривульчака та Олександра Ванджури. Від початків тут діє Апостольство молитви, парохіяни якого сумлінно моляться за щоденні людські потреби, здоров’я своїх дітей і добробут усієї України. А наразі тут, біля підніжжя історичного храму Св. Йосафата, готуються до зведення оновленої дзвіниці, яка, вочевидь, стане новою архітектурною візитівкою нашого міста. АВТОР: Василь НАГІРНИЙ До теми: Відео. У Коломиї заклали капсулу під будівництво дзвіниці за сприяння Андрія Іванчука