Бібліотека - одне з тих слів, значення якого відоме навіть дітям. Книгозбірні, книгосховища, вмістилища неймовірної кількості знань. Місце, яке було споконвіку і буде. Та чи в такому ж форматі, як досі? Адже зі зміною часу, змінюються й вподобання, тенденції, змінюється світ. Чи готові до таких змін бібліотеки писанкового міста? Та чи ходять туди люди? І якщо так, чи є там що читати?
Про це наша стаття.
У місті на нинішній день функціонує вісім бібліотек, з яких чотири - дорослі, дві - дитячі та одна бібліотека для юнацтва. Ми побували у найбільших, серед яких Центральна районна бібліотека, з якої і почнемо розповідь.
Центральна районна бібліотека (ЦРБ) розташована у самому середмісті на вул. Театральній, 21 а. Всередині три зали, один з яких – читальний. Тут, зі слів працівників, часто відбуваються різноманітні літературні події та презентації. Є тут комп’ютерний зал та своєрідна "рецепція" - місце, де за дерев’яним столом сидить бібліотекар, заповнює формуляри та видає книги читачам. На нинішній день більш активним є старше покоління. Загальна кількість відвідувачів становить трохи більше, ніж 20 - 30 осіб на день. Також часто автори і меценати дарують літературу. Допомагає й районна державна адміністрація.
"Бібліотека оснащена інтернет-центром, проект якого вдалося виграти завдяки програмі "Бібліоміст", - ділиться завідувачка організаційно-методичного відділу Наталія Гриньків.
Вартість послуг. Бібліотека є безкоштовною, винятком є ксерокопії та інтернет-центр, перша година користування яким не оплачується, всі наступні - по 5 грн.
Графік роботи: з понеділка по неділю з 9 до 18 год. Вихідний – субота.
Тут ми зустріли молоду читачку Олю, яка якраз шукала нову книгу. З нею поспілкувалися про те, яку літературу можна тут знайти і чому вона обирає бібліотеку.
"Існує надзвичайно велика кількість хороших книг, які б хотілося прочитати, але всі придбати ми не можемо. Тоді у нагоді стає бібліотека, де у вільному доступі можемо прийти та безкоштовно отримати бажану книгу. Люблю читати українських письменників, особливу перевагу віддаю лауреатам конкурсу "Коронація слова". Це Люко Дашвар, Марія Матіос, Володимир Лис та ін. Що стосується поезії - моє серце належить Ліні Костенко. Як тільки прочитала - одразу біжу по іншу, також, беручи книги, люблю дивитися в листок-вкладиш, скільки ж до мене людей прочитало цю книгу (
посміхається). Читання - дуже корисне, воно збільшує наш словниковий запас, є хорошим заспокійливим і збільшує нашу уяву. Не дарма кажуть: "Читач проживає тисячі життів перед тим, як померти, а людина, що не читає, - лише одне", - підсумовує дівчина.
Бібліотека №1 для дітей розташована навпроти Міського палацу культури "Народний дім" на вул. Йосафата Кобринського. У цьому приміщенні - з 1945 р. Заходячи всередину, праворуч вас одразу зустріне працівник відділу, далі прямо - читальний зал зі старими великими дерев’яними вікнами, вздовж яких також тягнеться квіткова оранжерея. Меблі не надто сучасні, здається, що час в цьому місці просто зупинився. Є ще третій зал з дошкільною літературою та літературою для батьків. Тут також проводять різноманітні заходи для дітей, чаювання, майстер-класи, спільні виходи на природу. Обслуговують дітей з кризових сімей, переселенців, які не сплачують жодних коштів.
На питання, чи не сприяють такі поступки хитрощам збоку читачів, завідувачка Надія Дідик відповідає: "Немає тільки там боржників, де немає читачів. Двічі на тиждень працівники бібліотеки відвідують школи і нагадують учням, якщо хтось забув віддати книгу. Реалії часу вимагають працювати по-іншому, потрібно постійно професійно зростати, є семінари, які ми відвідуємо". Наразі тут працює 6 працівників разом із завідувачкою. Також є окремий невеличкий дитячий куточок для дошкільнят.
Кількість відвідувачів щодня різна: від 50 до 100 читачів. Серед відомих читачів, які колись відвідували бібліотеку, телеведучий Вадим Карп’як.
Графік роботи з 9 до 18 щоденно. Вихідний - неділя.
Також запитали у бібліотекарів про ідеї, як можна, так би мовити, осучаснити заклад. Пані Надія відповіла: хочеться змін інтер’єру, з м’якими меблями, щоб дітям було зручно, щоб хотіли більше посидіти тут.
Міська бібліотека №1 для дорослих розташована на бульварі Лесі Українки, 7, у давньому двоповерховому будинку, якому вже, до слова, 111 років. Заснована в 1939 р. Андрієм Чайковським. Тут також є речі родини письменника – зокрема, старовинне дзеркало, література та інше. Тут два поверхи з книгами: нагорі - абонемент, внизу - читальний зал і фонди. Тут також ніби все зупинилось, багато старих полиць з такими ж старими книгами.
"У нашій бібліотеці зберігаються старі періодичні краєзнавчі видання. Тут найстаріші фонди в області" , – зізнається пані Ольга, працівниця читального залу.
Бібліотека має свій сайт і свою сторінку з соцмережі Фейсбук. Тут також є платні послуги. Класично - це ксерокопіювання, сканування.
Працює щоденно з 9 до 18. У неділю з 9 до 17. Вихідний – понеділок.
Завідувачка бібліотеки Любов Ковтуник у бібліотечній справі близько 47 років. Зізнається, що справді любить свою роботу і додає: "Щоб іти в ногу з часом, потрібно оновлювати книжкові фонди. Поки що на рік виділили 18 тис. грн на всі міські бібліотеки. Хочеться, щоб вона була сучасною з гарними ремонтами, диванами, бо бібліотека - це не тільки популяризація книги, а й центр дозвілля" .
Також багато було розмов про об’єднання частини коломийських бібліотек і перенесення фондів у приміщення старої поліклініки на вулиці Романа Шухевича.
Щоб підтвердити чи спростувати це, ми звернулися до заступника міського голови Володимира Бойцана.
"Ідея об’єднання бібліотек з самого початку була, ми почали задумуватись над тим, як оптимізувати роботу і перенаправити її в інше русло. Бо в 21 столітті бібліотека в якості книгозбірні вже фактично втрачає своє значення, потрібно змінювати підходи. Завдяки об’єднувальному ресурсу ми прагнули створити новий культурний центр".
Проте, оскільки це приміщення на вул. Шухевича далеко від належного стану і для його ремонту потрібно приблизно 10 млн. грн, яка є великою для міста, ідея залишається, проте на найближчий час (близько 2-х років), зі слів заступника, втілена ще не буде.
Висновок хай кожен зробить сам. Та поки з кожною хвилиною час набирає обертів. Світ змінюється, змінюються люди. І лише старі коломийські бібліотеки, прагнучи цих змін, роблячи, якісь ледь помітні кроки, проте без відчутної підтримки, можуть надовго зупинитись у часі і стати черговою історією.
Автор Віталій БИРЧАК
Фото Андрій КАНЯ
