Додому Авторські колонки Чи засудять нетолерантних?

Чи засудять нетолерантних?

0
Поділитися
Микола Савчук

Що більше світ говорить про толерантність, то менше її стає. Це щось подібне до фольклору: що більше його записують і про нього ведуть мову – то менше чуємо автентичних мелодій і пісень. Отже, недавно у близькому від кордону польському місті Жешуві, яке українці традиційно називають Ряшевом і в якому тепер багато наших студентів з Галичини, сталася неприємна історія…

Поблизу залізничного двірця якийсь бізнесмен з України сидів у ресторані з польською панею і мило розмовляв за вечерею. Аж тут увійшли чотири чоловіки-поляки, які зневажливо звернулися до жінки-польки. І тут наш підприємець заступився за даму і вийшов з грубіянами надвір, де ті жорстоко побили джентльмена з України, ґрунтуючи свою злість на національній різниці. Історія прикра, неприємна. Слід віддати належне польській поліції, яка зразу ж спіймала двох хуліганів, а відтак ще двох. Ті пояснили, що повважали побитого росіянином і нібито тому віддухопелили його. Очевидно, згадавши всю польсько-російську історію, закінчуючи трагедією президентського літака. Польська прокуратура порушила кримінальну справу за статтею про національну нетерпимість чи образу (щось приблизно таке). Тепер чекаємо як розвиватиметься ця резонансна справа.

Але повідомлення у Фейсбуці, як то часто буває, є поверховим і залишає багато запитань та недомовок. Наприклад, ми не знаємо якою мовою розмовляв бізнесмен з України і пані з Польщі. Здається, наші галицькі торгівці непогано знають польську і в Польщі нею послуговуються. Отже, якщо вони розмовляли польською, то це не викликало б роздратування польських хуліганів. Не могли вони розмовляти й українською, бо наразі не відомо випадку, коли б звичайні польські жінки розмовляли нашою мовою. Отже, або підприємець був російськомовним, або обидвоє були російськомовні і російськодумні. Відповідно, російська мова викликала обурення поляків. Це лише версія, яка цілком могла мати місце.

Якщо ж підприємець був українцем і говорив українською, а його побили, вважаючи росіянином і сприймаючи його українську за російську, то виходить трагікомедія. Тепер хуліганів мали б судити за те, що вони побили українця, маючи його за росіянина? Чи тут і справді так є, чи інформатори Фейсбуку все поставили догориніг?

Приблизно рік тому у Фейсбуці хтось розмістив хитромудре повідомлення про те, що один заробітчанин, громадянин України зайшов до крамниці в якомусь польському містечку, де стояли підпилі поляки. Почувши, що цей чоловік говорить не по-польськи, вони його всіляко ображали, а врешті побили. І в цьому випадку автор повідомлення «забув» написати якою ж мовою розмовляв той громадянин з України. А говорив він, очевидно, російською, бо україномовні люди в Польщі непогано знають польську і послуговуються в побуті нею. Лише російськомовні хочуть довести свою мовну вищість і вважають зайвим розмовляти мовою корінного населення де б це не було – в Україні, Німеччині, Польщі. Щоправда, у Польщі за таке можуть дати по писку.

Отже, ми починали про толерантність. Про неї найбільше теревенять у європейських країнах, але виглядає, що в Україні, де про толерантність менше базікають, – дотримуються її більше. Бо де ви чули, щоб українці побили когось за те, що він у Львові розмовляє польською або в Києві – російською?..

Микола САВЧУК