Провідники українського життя в Коломиї періоду ЗУНР (1 листопада 1918 р. – травень 1919 р.)
Українська еліта Коломиї досягла найвищого свого рівня – опинилася при владі у рідній державі. Здійснився віковічний задум – проголошено Українську державу! Тепер еліта повинна взяти на себе відповідальність за захист здобутої перемоги, за налагодження суспільного життя. Саме в період Західно-Української Народної Республіки у Галичині (через 600 років!) відродилася військова еліта. Окружним (обласним) військовим командантом призначили поручника Теодора Примака, а його заступником – поручника (сотника) Володимира Бемка; канцелярію очолював поручник (сотник) Дмитро Паліїв, інтендатуру – сотник Михайло Татух. Головним санітарним лікарем округи призначено Петра Петрушевича, президентом окружного суду – І. Чернявського, повітовим Комісаром-управителем староства Коломия – кандидата адвокатури Івана Стрийського, маршалком повітової ради – о. Александра Русина. Радник В. Гвоздович став керівником повітового фінансового уряду, Едмунд Глинський очолив повітовий уряд та інспекторат, Микола Івасюк – пошту (згодом – колишній москвофіл Ю. Кисілевський), В. Воробець – рільничу експозитуру (відділ), Володимир Кобринський – залізницю, Зеновій Левицький – повітову лічницю, професора Богдана Левицького призначили повітовим харчовим комісаром. Згодом повітовим комісаром для земельних справ призначили А. Дутчака. Бурмистром Коломиї призначили Захара Скварка, військовим командантом міста – поручника Степана Галібея (потім – сотника Володимира Комаринського), командантом поліції – чотаря Івана Василишина, командантом телефонічної сотні – поручника Кабарівського, капеланом військової залоги – о. Миколу Яросевича. Кілька слів про коломийського міського голову – бурмистра Захара Скварка. Фінансовий і громадський діяч, адвокат, доктор З. Скварко народився в селянській родині 27 вересня 1870 р. в с. Корманичі коло Перемишля, тепер Польща. Закінчив правничий факультет Львівського університету. Працював у адвокатській канцелярії в Мостиськах, був ініціатором побудови тамтешнього Народного Дому. Від 1910 р. працював директором банку «Покутський Союз» в Коломиї. Ідеолог Української Національно-Демократичної партії (УНДП). Автор брошури про програму й ідеологію УНДП, статей про земельну справу. Його обирали депутатом (послом) Галицького сейму 9-го скликання (1908-13) та депутатом парламенту (райхсрату) Австро-Угорщини (1911-18). Брав активну участь у громадсько-політичному та економічному житті Коломиї. Комісар (посадник) Коломиї, голова Української Національної Ради Коломийського повіту в період ЗУНР. Одна з найчільніших постатей коломийської історії 1910-х – 1920-х рр. Помер 2 серпня 1925 в м. Коломиї. Коломийський окружний військовий командант (щось на зразок голови обласної ради чи обласної адміністрації в період війни) Теодор Примак народився 23 березня 1876 р. у с. Малий Ходачків Тернопільського р-ну Тернопільської обл., закінчив Тернопільську гімназію, навчався у Львівському та Віденському університетах. Служив у армії. Викладав у Коломийській гімназії (1908-14, 1917-18). Від початку Першої світової війни був на фронті, потрапив до російського полону і впродовж трьох років перебував у полоні в Ташкенті. У 1917 р. повернувся до Коломиї, де влився в політичне життя міста, був одним з учасників Листопадового перевороту в Коломиї. Призначений Коломийським окружним військовим командантом у період ЗУНР. Перед приходом польської влади, з огляду на небезпеку, втік на Радянську Україну. Працював педагогом у Харкові, Луганську, Полтаві. Від 1933 р. про нього нема відомостей. Очевидно, заарештований та знищений органами НКВД. Повітовий Комісар староства Коломия Іван Стрийський (1884 – 1935) походив з Буковини, був активним громадським діячем, працював адвокатом, писав статті, належав до різних товариств, один з лідерів Української Національної Партії в Румунії. Про його коломийський період маємо скупу інформацію. *** [caption id="attachment_13135" align="alignnone" width="1017"]
Далі буде...