Двоє державних свят – День Конституції і День молоді, – що їх Коломия відзначила минулої неділі, знову продемонстрували певну невідповідність між проєвропейською риторикою наших місцевих вашинґтонів і практичним підходом до першої-ліпшої справи. Це якщо висловитися дипломатично. А ось вам, так би мовити, голос народу. Як написав у Фейсбуці один з коломийців, який проходив наступного ранку через парк ім. Трильовського, «у парку творився жах, там бракувало хіба танків; торгаші-наливайки виорали територію своїми великими бусиками». Невже не можна було розпорядитися, щоб автотранспорт залишали на прилеглих вулицях? – обурюються люди. Чому в нас кожне свято закінчується купами сміття й обпльованими лавочками для сидіння? Відповідь на ці й багато інших таких «чому?» лежить на поверхні. Якщо знову без зайвої дипломатії, то коріння тих, хто привів парк до жалюгідного вигляду, – від свинопасів. І за герба, відповідно, варто брати їм не птаху, змальовану на ратуші, а ратицю. Здавалося б, елементарні речі: організовуєте святкування, розраховане на значну кількість народу, – подбайте про місця для паркування автівок, про достатню кількість урн для сміття, про належний порядок біля закладів харчування… Як завжди, не зуміли. І недільний сценарій обидвох державних свят пішов звичною, протореною ще за радянських часів колією. А ось читаю, як організували День Конституції в селі Давидові піді Львовом. Сільська громада зібралася в неділю біля пам’ятника Тарасові Шевченкові. Після короткого вітання представників влади зі святом присутні взяли активну участь у командній грі під назвою «Моя Конституція». Користуючись олівцями, фарбами, пластиліном, молодь відтворювала мапу України, національну символіку, малювала картинки з життя свого села, читала патріотичні вірші. Найталановитішим авторам малюнків, декламаторам вручили скромні подарунки, свято було, як діляться враженнями його учасники, по-справжньому цікаве, пізнавальне. Що вже казати про такі міста, як Львів чи столичний Київ. У Львові минулої неділі діяло три великі сцени, з яких виступали понад сто музикантів з різних країн. Актори організували вуличну виставу «Мільйон сердець – одне биття», мало кого залишила байдужим акція перед оперним театром «Молодіжний День Конституції». На Співочому полі в Києві можна було помилуватися прецікавими квітковими композиціями, які символізували країни, що створили 1949-ого Раду Європи, поспостерігати за флеш-мобом «Шалені діти України», провідати десятки інших заходів. Гаразд, Коломия не могла дозволити собі запросити відомих зарубіжних музикантів, непогано вже й те, що запросили виступити своїх. Але ж День Конституції не мав би обмежуватися стандартним набором концертних номерів і кількох спортивних заходів, упродовж яких публіка лише нагулює апетит. Тим паче нині, коли тільки й розмов, що про зміни до Основного Закону, пов’язані з децентралізацією. Могли зібратися в неділю за круглим столом, скажімо, представники політичних партій, подискутувати стосовно цих змін, донести до громади своє бачення оновленої Конституції. Є про що, переконаний, поговорити, користуючись доброю нагодою, і в колі юнацьких лідерів. Час від часу з уст то одного, то іншого політичного чи громадського діяча чути захоплені слова на адресу молодого покоління. Ось, мовляв, підросте наша зміна – і справи в державі підуть на лад. Проте є й скептики, не всі поділяють такі погляди. За спостереженнями відомого філософа, співзасновника Народного Руху України Мирослава Поповича, деякі нові молодші обличчя на політичній сцені вже з’явилися, та «краще б їх і не бачити». Вік проблеми, на переконання Поповича, не розв’язує, ситуація з двома Українами і далі серйозна. Що думає з цього приводу коломийська молодь? Дуже було б доречно почути це 28 червня. Чуємо натомість нарікання людей на бездарно організоване в парку святкування, після якого «хіба танків бракує». Місту з такими давніми культурними традиціями пасувало б більш творчо підходити до державних свят. А якщо запрошувати торгівлю, то не для того, щоб вона почувалася господинею, якій усе дозволено. Новини міста Коломия | Дзеркало Коломиї