Цього дня, 21 січня 1881 року в селі Шманьківці, що на Тернопільщині, народився Степан Чарнецький, український поет, журналіст, театрально-музичний критик, режисер.
     Саме він автор славнозвісної народної пісні “Ой у лузі червона калина”, яка збадьорює і єднає український народ у такий нелегкий час – війну з росією. Цю пісню знає чи не коже, а переспівали її мало не всі – від малого і до старого.

Та звідки вона з'явилася? 

    Перший варіант пісні з’явився у 1914 році, слова і музику до неї написав Степан Чарнецький. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Петра Дорошенка «Сонце руїни», він був не вдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була». Для оптимістичнішого фіналу Степан Миколайович вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Він дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, Степан Чарнецький доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію.

Завдяки виставі пісня, а особливо її остання строфа «Ой у лузі…» стала відомою. Від акторів театру пісню сприйняла молодь. У серпні 1914 року в Стрию «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три, які й склали текст патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»).

      24 серпня 1991 року в стінах Верховної ради України після проголошення Незалежності було виконано уривок пісні «А ми тую червону калину підіймемо».

А на початку повномасштабної війни з росією всі ми пам‘ятаємо відеоролик, де соліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк переспівав калину на свій лад!

Відео стало дуже популярним серед молоді і дало наче друге життя славній українській пісні! Можете пригадати, як це було, перейшовши за посиланням:

https://youtu.be/SCGhRdgtidM?si=-6kNUZkBY6wgkx28

 Над матеріалом працювала - Галина Малярчук