ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Журналістка з Коломиї розвіює міф про Швайцарію як найбагатшу країну світу

Швайцарія є дуже дорогою країною для життя. Ціни на житло, їжу та послуги – одні з найвищих у Європі, особливо в містах Цюріх та Женева. Та все ж варто розвіяти той міф, що Альпійська країна Гельвеція (Конфедерація Гельвеція Confoederatio Helvetica (лат.) – офіційна назва Швайцарії) – найбагатша у світі. Самі ж швайцарці неохоче говорять про те, що їхня країна вже не є такою, вони й далі вперто продовжують це стверджувати й переконувати інших. Але цифри й рейтинги доводять протилежне. В минулому році журнал Global Finance опублікував звіт на основі даних Світового банку і Міжнародного валютного фонду про 25 найбагатших країн світу відповідно до розміру їх ВВП і купівельної спроможності на душу населення. Також рейтинг врахував середню вартість життя та темпи інфляції. Швайцарія замикає першу десятку після таких країн, як 1. Катар (ВВП 146,011 тис. доларів США на одного мешканця); 2. Люксембург (94,167 тис.); 3. Сінгапур (84,821 тис.); 4. Бруней (80,335 тис.); 5. Кувейт (71,600 тис.); 6. Норвегія (67,619 тис.); 7. ОАЕ (67,201 тис.); 8. Гонконг (57,676 тис.); 9. США (57,045 тис.); 10. Швейцарія (56,815 тис.). Якщо оцінювати рівень життя, беручи до уваги суми, що залишаються після вирахувань всіх обов’язкових оплат, то Альпійська країна буде третьою серед інших країн Європи. Перше й друге місце відповідно у Люксембурга та Норвегії. У громадян цих країн залишається в кишенях більше грошей, якщо перелічити їх з урахуванням різниці цін та витрат. Проте, за висновком швайцарського Федерального статистичного бюро з 2016 року, фінансова ситуація населення дещо вигідніша, ніж в сусідніх країнах ЄС. То як живеться в одній з найбагатших країн? Що значить для мешканців визначення "найвища зарплата Європи" і "найвищі ціни"? Розуміння того, що дешево, а що дорого – найкраще перевіряється співвідношенням цін і доходів. Як кажуть самі швайцарці, в їхній країні нема нічого безкоштовного і платити потрібно за все. І ціни у Швайцарії справді захмарні. В січні цього року портал Numbeo, який володіє найбільшою в світі базою даних щодо вартості життя у різних населених пунктах, опублікував рейтинг найдорожчих міст планети. Найдорожчим містом світу виявився адміністративний центр Бермудських островів Гамільтон. А далі наступних сім позицій займають швайцарські міста: Женева, Базель, Цюріх, Цуґ, Лозанна, Берн, Луґано. При складанні цього рейтингу враховувались вартість нерухомості, тарифи на комунальні послуги, ціни на продукти харчування та одяг. Наприклад, для бездітної пари в околицях Цюріха проживання на місяць вимагає досить великих коштів, а часом й однієї місячної зарплатні. Живучи в межах кантону, тобто за 30 – 40 км від міста Цюріх ощаджується на оренді житла, але видатки на транспорт вирівнюють ситуацію. Найбільшою частиною щомісячного видатку є плата за квартиру, в середньому 2 – 3-кімнатна квартира коштує від 1500 до 2500 франків. У Швайцарії близько 80% населення мешкає в орендованих квартирах, так як мати власне помешкання чи будинок навіть в селі дуже дорого з приводу високих податків. Також власник хатини чи будинку мусить бути готовим до частих перевірок відповідних комунальних та муніципальних служб. Вони контролюють чи акуратний живопліт, чи він не заважає іншим, чи пострижений газон навколо будинку, чи справно функціонує опалення, чи протиядерний бункер, котрий у Швайцарії є майже під кожним будинком, є функціональним, і т. д. Власник будинку мусить бути готовим сплатити штраф за те, що на його ж подвір’ї, наприклад, не скошений газон. Бо є порядок і правила. В ціну квартири, як правило, вже входить оплата за електрику, воду, огрівання та доступ до пральні. Переважно в багатоповерхівках (будують не вище 5 – 6 поверхів) загальні пральні знаходяться на партері чи в просторих підвалах, де є кілька пральок, сушарок, та місця для сушіння білизни. Всі квартири, які здають в оренду, мають повністю обладнану кухню з меблями та холодильником й плитою, а також сантехнікою. Власник після кожного орендаря робить ремонт за власний кошт, у випадку, якщо щось не було пошкоджено самим орендарем, тоді він змушений оплатити шкоди. Орендар може мати страхування квартири і свого майна у ній – це приблизно коштує 300 фр. на рік. Окрім того, для власників машини окремо потрібно платити за місце в гаражі чи на вулиці – 70 – 150 фр. в місяць. Плата річно за інтернет-телефон виносить 900 – 1000 фр., за телебачення, незалежно, чи мається телевізор чи ні, платиться 450 фр. на рік. Медичне страхування у Швай­царії є для всіх обо­в’яз­ковим. В середньому потрібно платити 300–450 фр. і більше щомісячно, і не завжди воно покриває всі медичні витрати чи ліки. Незалежно, чи людина хвора, чи здорова, платити все одно змушена. До речі, відвідування стоматолога таке страхування не покриває, а лікування зубів дуже дороге, тому часто швайцарці вдаються до Німеччини, Італії чи інших країн, де така процедура відчутно дешевша. Наприклад, існують фірми, які організовують "стоматологічні тури" скажімо до Угорщини – переліт у два боки, проживання у готелі, шопінг та, власне, лікування зубів обійдеться дешевше, ніж такий же курс у Швайцарії. До прикладу, одна пломба коштує від 250 фр., натомість в Німеччині – 100 – 120 євро, зубний протез коштує від 2000 тисяч і вище. Медичне страхування Реґа коштує 60 фр. в рік на сімейну пару. Це є відповідник повітряної швидкої допомоги. Якщо є ще й такий вид страхівки, то можна розраховувати, що у разі нещасного випадку за кордоном за постраждалим пришлють гелікоптер чи літак. Достатньо коштів місячно забирають продукти харчування. На двох дорослих людей в місяць переважно виходить 600 – 800 франків. Якщо харчуватися в ресторанах, то один такий похід коштуватиме 100 – 120 фр. в середньому. Решту коштів забирають косметика, засоби гігієни, миючі засоби, харчування для домашніх тварин, якщо є, інші види страхування, бензин, абонементи в спортзали чи басейни або ж участь в різноманітних гуртках та клубах, що є дуже поширеним. Отже, в середньому на сім’ю з двох дорослих людей виходить щомісячно майже чотири тисячі франків, не враховуючи одягу, взуття, електротоварів чи меблів. За даними Женевського університету, який робив дослідження на замовлення Об’єднаних профспілок, 12% працюючих швайцарців ледве зводять кінці з кінцями та не можуть дозволити собі достойного способу життя, при тому, що постійно дорожчають помешкання та медичне страхування, яке забирає найбільше коштів. Середня зарплата на повну ставку, тобто на 100% в залежності від кантону є від 3000 до 5000 тисяч франків. Якщо в кантоні Цюріх година роботи коштує 20 – 22фр., то в кантонах Тічіно і Юра – 16 -18 фр. Нещодавні твердження про те, що у Швайцарії найвищі зарплати в Європі відповідають дійсності лише в тому випадку, якщо взяти до уваги велику кількість мільйонерів, багатих людей і їхні доходи. Тоді в середньому зарплата в країні й справді є найвищою, тобто 6000 – 7000 тисяч франків. Це вже з урахуванням стягнень пенсійних та страхових фондів на випадок безробіття, втрати доходу, інвалідність тощо. Серед низькооплачуваних працівників переважно люди зі шкільною освітою, або без професійної освіти, третина – жінки, їм платять роботодавці на 630 фр. менше, як чоловікам на тих же посадах. Офіційний рівень безробіття на даний момент є 3% на 8 млн. населення, а неофіційний може бути й цілих 5 – 6%, враховуючи, що домогосподині в цій країні не вважаються безробітними, однак жодних коштів також не отримують. У Швайцарії нема встановленої мінімальної заробітної плати, але є встановлений так званий поріг бідності – це дохід 2219 фр. в місяць на одну людину без дитини або ж 4031 фр. для пари з двома дітьми. В цілому 7% швайцарців за даними Федерального статистичного бюро знаходяться за межею бідності, коли після вирахування податків і обов’язкових оплат отримують на руки суму, якою не можуть оплатити житло, їжу та медичну страхівку. В умовах крайньої бідності у Швайцарії мешкає 4,6% мешканців, хоча безпритульних тут немає. Часом людина, живучи бідно, має все, що їй потрібно для простого життя, а мільйонер, який сидить на своїх мільйонах, не має душевного спокою. Ще два-три роки тому Швайцарія лідирувала за кількістю суїцидів у світі. Чи від доброго життя? Ірина МИХАЛКІВ-ВИННИК Читайте також: Журналістка з Коломиї про Швайцарію зсередини. ФОТО