Критика влади – це спосіб змусити її діяти за правилами. Саме так вважає Володимир Пак, підприємець, член виконавчого комітету Коломийської міської ради та один з активних опонентів чинної влади. З ним говоримо про мету коломийської опозиції, спроби тиску з боку влади та активність місцевої громади. – Пане Володимире, на засіданні виконавчого комітету між вами та керівником Муніципальної дружини відбулась доволі неоднозначна словесна перепалка, яку можна трактувати двояко. Тоді пан Кузьмин, реагуючи на ваше запитання, сказав, що поки ви, мовляв, ставите питання, інспектори Муніципальної дружини на ринку перевіряють тимчасову споруду, яка належить вам, і порадив "бігти туди, бо поїде ваш МАФ – не встигнете". Чи можна сприймати цю ситуацію як спробу тиску на вас і загалом чи є підстави говорити про тиск з боку влади на представників опозиції? – Василь Кузьмин всього-на-всього є начальником муніципальної дружини, і він не є ініціатором цього випаду проти мене. Він виконавець, який виконував розпорядження, очевидно Ігоря Слюзара або ж секретаря міської ради Любомира Жупанського. Це не одиничний випадок, це ціла кампанія, яку ведуть проти мене. Зокрема у соціальній мережі Фейсбук Любомир Жупанський розповсюджує інформацію, буцімто я відстоюю якісь свої земельні питання і питання своїх родичів. Однак мені дуже легко спростувати такі неправдиві закиди, адже я за все своє життя не писав жодної заяви до Коломийської міської ради про отримання землі і жодної земельної ділянки від будь-яких рад не отримав. І така негативна інформаційна кампанія ведеться не тільки проти мене, а проти опозиції загалом. Влада, зокрема в особі секретаря міської ради Л. Жупанського, застосовує методи психологічного та інформаційного тиску і на інших представників опозиції. Можна згадати інформаційну війну проти Олександри Базюк, Тамари Базюк, Лесі Бєлявської та інших людей, які критично висловлюються у бік влади. Є певна кількість людей, які під вигаданими іменами працюють на дискредитацію опонентів влади. Звинувачують у вигаданих речах і роблять це тільки для того, щоб зменшити довіру з боку громади. І робиться це у дуже некоректній формі. – Ви справді часто критикуєте владу… – Критикую, бо не вірю словам певниx чиновників. Часто за їхніми красивими словами є ознаки незаконних дій. Як член виконкому, маю доступ до деякої інформації, зокрема тієї, яка стосується бюджету. От нещодавно перед засіданням виконавчого комітету я отримую пакет документів для голосування. Там є питання про виділення 1,2 мільйона гривень на ремонт даху дитячого садочка №2. Мене це зацікавило, адже сума чимала. Я дізнався, яка площа даху, порівняв її з сум‑ою, і в мене виникли певні підозри про адекватність такої великої суми для ремонту відповідної площі. Далі я поцікавився, чи був оголошений конкурс на ці роботи. Можливо, декотрі із будівельних фірм могли б зробити дешевше – за 1 мільйон чи навіть півмільйона. Мені відповіли, що конкурсу не було. Сказали, що в Коломиї є 12 підрядників, яким міська рада надає замовлення почергово. Додали, що такий спосіб дозволений законом. Однак ми повин­ні розуміти, що навіть якщо це законно, ми, як виконавчий орган міської ради, можемо шукати і досконаліші методи розподілу бюджетних коштів. І я вважаю, що саме конкурси є отими досконалішими та прозорішими шляхами. Однак владі такі шляхи не подобаються. – За прозорість ви згадали. Наскільки влада прозора, наскільки вона інформує вас, як члена виконкому, про свої дії, про свої плани? Наскільки легко отримати доступ до інформації, яка для вас є цікавою? – Часто документи, які має розглядати виконавчий комітет, приносять перед самим засіданням. А для їх досконалого вивчення потрібен час. Адже виникають питання: чому, звідки, куди і скільки. Я хочу переконатися, що те, за що я голосую, справді потрібне містові та є на часі. Відповіді на ці питання влада давати не зацікавлена. Саме через це усі питання, які подають перед самим засіданням, я не підтримую. Для того щоб якось маскувати такі неоднозначні питання, до них часто додають справді необхідні та нагальні – допомоги на поховання чи допомоги сім’ям загиблих в АТО. – Поки що наша розмова рухається на певних негативних нюансах діяльності нашої влади. Подивімося на неї з іншого боку. Чи є у вас відчуття, що місто рухається у правильному напрямку, що влада старається щось у ньому поліпшити? – Тут справді є два боки. Для того щоб красти, потрібно показувати й певні результати. Інакше можливе збурення людей, можливі протестні акції. Тому поряд із задоволенням своїх меркантильних інтересів влада, звичайно, щось робить і для міста й громади. В іншому випадку їх давно б не було в ратуші. Тому що більший буде конт­роль і тиск з боку громади, то більше влада робитиме позитивних речей і більші перспективи будуть у Коломиї стати справжнім європейським містом. Однак влада реагує на думку громади тільки тоді, коли є велика кількість людей і у них є твердий намір і рішучість. Тоді вони йдуть на поступки. – А чи зацікавлена у конт­ролі влади сама громада і наскільки вона готова це робити та відстоювати свої інте­реси, та й чи є вони у неї? – Є надзвичайно потужний громадський кістяк, однак робота цих людей не має потужного інформаційного виходу. Для цього потрібен ресурс, зокрема фінансовий. Однак назагал коломийська громада в разі загрози готова захищати свої інтереси і діяти активно. Завдання громади і кожного з нас – змінити підходи, які використовує влада. Заміна одного чиновника на іншого нічого не дасть. Потрібно змінити систему і правила гри. В основу цієї системи має бути покладена відповідальність. Відповідальність народного обранця перед людьми, які його обрали. Я переконаний, що після закінчення каденції чи то президента, чи народного депутата одночасно із черговими виборами має бути голосування, у якому виборці мають поставити оцінку тому, кого обирали. Віктор ФІТЬО Фото: Андрій КАНЯ Читайте також: “На то і щука, щоб карась не дрімав, без критики влада розлінюється”, – Олександра Базюк