Календар історичних дат та персоналій від краєзнавця Василя Нагірного. 3 травня 1891 р. місцевий мешканець Коломиї Самуель Стефанович (мабуть, вірменин) урочисто відзначив свої 101 роковини. На уродини запросив своїх родичів і сусідів. Він мав 8 доньок, 2 синів, 29 онуків і 39 правнуків. Після того Коломию почали називати «містом вдів і емеритів» (пенсіонерів). 3 травня 1918 р. у Коломиї вперше відбулося «Свято мира і української самостійності». В одному з українських часописів міста відзначалося, що акцію провели «несподівано гарно і величаво». Дійство розпочалося з віча, на яке зібралося понад 30 тисяч мешканців, до них промовляли коломийський адвокат, ініціатор створення січового руху в Галичині Кирило Трильовський, Петрук та професор гімназії Леонтій Кузьма, який «…своєю бесідою зробив велике вражіннє», наголошував той же часопис. 3 травня 1919 р. у т. зв. запасній лікарні, яка розміщувалася в спортзалі Коломийської гімназії, відбулося Шевченківське свято. Взяли участь відома співачка Ірина Ковбуз, мішаний шкільний хор та військовий оркестр. 3 травня до 1939 р. по всіх населених пунктах Речі Посполитої урочисто відзначали день польської конституції. Особливо цей захід відзначали 1891 р. з нагоди сотих роковин її прийняття. Свідома українська громада Коломиї, а також студенти української гімназії відверто ігнорували свято, проводили акції протесту, вважаючи його колонізаторським. 3 травня 1940 р. у Станіславі (Івано-Франківськ) відкрили обласну філармонію, при які працював Гуцульський ансамбль пісні танцю, організатором і керівником якого був композитор Ярослав Барнич.