Дзеркало Коломиї розпочинає нову рубрику "Прогулянка Коломиєю". Наші журналісти спілкуватимуться з відомими коломиянами про проблеми міста і не тільки. Перший наш співбесідник - господарник з великим стажем Михайло Юзюк. Громадською діяльністю не займається, у політичних іграх участі не бере. І хоча коломияни віддавна знають його як хазяїна торговельного комплексу "Водолій", на сьогоднішній день підприємцем не зареєстрований. Заявляє прямо, як є на папері: увесь свій бізнес він повіддавав дітям і внукам. Каже відрекомендувати його тільки як директора готелю "Коломия", який розміщений у тому-таки "Водолії". Ну а вже допомагати дітям вести підприємницьку діяльність йому заборонити не може ніхто. Тим більше, з його досвідом. А досвід у цього завжди підтягнутого й "штрамового" 67-річного чоловіка великий. Досить того, що від 1988-го до 1990-го року сидів у кріслі голови міста Коломиї. (Нагадаємо, що у 2002 році Михайло Юзюк балотувався на виборах мера, однак посів третє місце. Головою тоді обрали Богдана Юращука). Отож, балакати з ним є про що. Спацеруємо з останнім мером радянської доби центральною частиною міста. -  Що мені імпонує в діяльності нинішньої місцевої влади - це те, що вона має програму дій, особливо що стосується будівництва. Вірите, мені не надто цікаво, хто будує, за які кошти, усілякі там тендери і як вони проводяться. Мені цікаво, що в середмісті практично не залишилося закинутих клаптів території, зарослих чагарниками, відхожих місць і розвалюх, які псують вигляд міста. Серйозно взялися за асфальтування доріг. Однак влада має одну шкідливу звичку - ніколи нічого не доводить до кінця: там не доробили, наприклад вулицю Міцкевича, там не поставили тротуарів, і люди змушені ходити по дорозі, наприклад по вулиці Миколайчука. Дивіться - он реконструйований сквер (ззаду пам'ятника Франка. - А. М.). Це чудово, що з користю для людей використали занедбану територію. Поставили лавочки, пішохідні доріжки. А що довкола доріжок - бачите? Бур'яни й витолочена трава... Неквапом рухаємося "стометрівкою". Пан Юзюк переконаний, що вона має бути суто пішохідною зоною. Треба поставити лавочки вздовж вулиці, хоч би й посередині, як це практикується в багатьох містах. Людей - море, а присісти ніде. І вулицю Валову варто зробити пішохідною зі спеціальним допуском для транспорту, який обслуговує крамниці. І площу Шевченка варто більше пристосувати для дозвілля. Це ж не меморіал. - Коли мером був Ігор Довганюк, він зібрав був групу компетентних людей з числа попередніх мерів і їхніх заступників, з якими постійно радився, група розглядала різні проекти. Теперішня влада покладається лише на свою компетентність, тому нерідко вислуховує шквальну критику у свій бік. Публічно оголошують якісь цифри, що й почому, озвучують суму бюджету, але людям ті цифри абсолютно нічого не говорять, вони хочуть знати, на що та чи інша сума буде витрачена. І ще одне стосовно будівництва. Хлопці, як вирішуєте питання якогось будівництва, то вирішуйте все в комплексі - каналізація, водопостачання, питання комунікації. Колись при одіозній радянській владі в загальній вартості будівництва враховувалося 10 - 15 відсотків витрат на поточні соціальні потреби: водоканал, очисні системи тощо. Нині маємо райони міста, де йде запустіння, де нічого не робиться, а ОСББ просто не може осилити великий фронт робіт - у тому ж мікрорайоні вулиці Богуна, наприклад. До СШ №4 нема нормального під'їзду, ані цивілізованого проходу! Весь мікрорайон вулиці Богуна безнадійно загрузнув в минулому. Ані пішки нормально пройти, ані проїхати!.. Попри критичні зауваження, Михайло Юзюк в цілому бачить значний прогрес у розвитку Коломиї. Розбудовується інфраструктура, окультурюється простір, залучаються інвестори.  А найбільший недолік роботи міської ради вбачає в незавершенні розпочатого. І ця тенденція, на жаль, утверджується. АВТОР: Андрій МАЛАЩУК. ФОТО: Андрій КАНЯ.