ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Сучасна архітектура на площі Героїв: чи готова Коломия? Інтерв'ю з авторами проекту. ЕКСКЛЮЗИВНІ ФОТО

Поки у Фейсбуці не вщухають дискусії на тему "на часі реконструкція площі Героїв України" чи ні, Дзеркало медіа вирішило поспілкуватися з архітекторами, чий проект 20 вересня містобудівна рада обрала переможним. "Дзеркало "вирішило з перших джерел з’ясувати, в чому полягає ідея та що архітектори  Олександр Малкович та Андрій Теслевич запропонували на засіданні такого, що одноголосно отримали перемогу. Більше того, покажемо якомога більше ексклюзивних зображень. Мабуть, вартує зазначити, що обидвоє хлопців - з Коломиї: Олександр працює архітектором у Львові та часто приїздить до міста, зокрема у справах,  Андрій є працівником Відділу архітектури у Коломиї. Почнемо інтерв’ю з важливої преамбули і з’ясуємо, що ж відбулося 20 вересня на засіданні містобудівної ради і що відбуватиметься далі після оголошення переможців. Перш за все, обирали проект для реконструкції власне центральної частини площі. Попри це архітектор Юрій Столяров готує загальний проект реконструкції площі, а позаяк довго не могли визначитися з тим, яким має бути основний меморіал, яка його ідея, зовнішній вигляд і головний його меседж, то оголосили конкурс. Участь могли взяти всі, у кого є ідеї і відповідні навики. Ще жодного договору не уклали, жодних бюджетів не заклали, а в мережі вже "гуляють" цифри, себто кошти, які планують витратити. Проскочила серед чуток навіть така цифра, як 20 млн грн. А чи так воно? Більше того, вже доволі бурхливо аналізують, чи доцільно витрачати ці кошти на реконструкцію. А варто розуміти, що зараз відбувся конкурс, по-простому –  змагалися ідеї для меморіальної конструкції, по-складному – визначили виконавця ескізного проекту центральної частини площі. З переможцем укладуть договір, згідно з яким переможець-виконавець у певні терміни за оплату своїх послуг надасть продукт, а саме - ескізний проект. На основі ескізної документації залучатимуть фахових суміжників, які прорахують вартість такої ідеї і загалом прорахують, яка потреба в коштах на реконструкцію. Далі буде ще не одне обговорення і по завершенні міська рада проголосує, скільки коштів на це виділить і чи виділить взагалі. Тому у "доріг, тротуарів і басейнів" ніхто нічого не забирає і ще є цілком реальні шанси та терміни їм таки з’явитися. Але це вже інша історія. А тим часом ми повертаємося до розмови з 24-річним Олександром та 26-річним Андрієм, щоб зрозуміти  їхнє бачення площі Героїв у Коломиї. ІДЕЯ: На тих зображеннях, що опубліковані, видно мало, краще розкажіть про свою ідею. Андрій: Ми почали всю ідею з води – це символічне відновлення. Крізь воду проходить доріжка, що символізує шлях України, а вздовж доріжки - чотири арки, які символізують періоди. Ми консультувалися з істориками, тому взяли за основу 4 періоди, тобто останні умовно 100 років існування державності і теперішні події. І веде ця доріжка до стилізованого гербу України, нашого символу. Олександр: Всі звикли до думки, що таке місце має викликати траур, скорботу. Торік площу перейменували на площу Героїв України. Тобто всіх героїв, які боролися за нашу державу. Це не цвинтар, це - громадський простір. Ми спеціально робили це як публічне місце. Більше того, ми тримаємо комунікацію з родичами загиблих у зоні АТО, враховуємо їхні думки. Наприклад, отримали коментар, що не всіх героїв ховають удома, і рідним хотілося би мати місце, куди можна прийти і  побачити портрет сина чи чоловіка, провести там час. Для увіковічнення пам'яті Героїв України використано стіни музею, на яких розміщено прозорі площинні конструкції із скла, в середині яких розташовані стилізовані портрети героїв. Для підсвітки портретів використовуються світлодіодні лампи. Щоб освітити площини портретів, використовується контурне освітлення, а для підсвітки сердець героїв - точкове. ПРО ДЕТАЛІ: Що потрібно коломиянам знати про ваш проект, щоб краще його зрозуміти? Андрій: Потрібно вникнути. Ми величезну увагу приділили деталям. Кожна арка має світловий момент, акцент на тому, що людина проходить доріжкою під кожною аркою, як повз період, і відчуває певну взаємодію з конструкцією. От особа пройшла першу конструкцію – вона засвітилась, людина прочитала інформацію про ті події й іде далі до другої. У монументах є прорізи,  де є вставка металевих стержнів, покритих бронзою –  це символізує міць сили тих хлопців, які віддали своє життя. Герб стилізований і розміщений неоднорівнево - так, що біля нього можна присісти, обійти з усіх сторін, сфотографуватися. Великий акцент на освітлення, у пам’ятні дні певного періоду відповідна арка світиться червоним кольором, а в прості дні освітлення у всіх однакового кольору. Олександр: Теж важлива деталь з водою, от один басейн буде покритий жовтою плиткою, а інший - синьою і матиме відповідну підсвітку. Ми працювали комплексно, обдумували, як в подальшому можна реконструювати ще музей, що має бути в середині (хоча наразі мова йде лише про центральну композицію. - ред. ). Як воно має все взаємодіяти. Андрій: У нас дуже багато часу зайняло власне таке скрупульозне обговорення, як воно все має бути втілене. Ми навіть аналізували, яка фільтрація води у басейнах повинна бути та як бруківка викладена. Коли Ви працювали над ідеєю, чи були обмеження? Тобто, чи казали вам, що ідеї навіть в теорії не мають перевищувати якусь там суму? Олександр: Ні, обмежень не озвучували. Ми подали концепт, його обрали. Варто зазначити, що ідея наша спільна, але саму ескізну документацію надалі розроблятиме Олександр. А якщо раптом буде такий сценарій: прийдуть і скажуть, що ідея, звісно, гарна, вельми вдячні, але ми з неї візьмемо тільки це, це і ось це. Ваша позиція? Олександр: Ми розуміємо, що це гроші. Але повністю втратити концепт не дозволимо. Навіщо тоді продумували? Або робити добре, або не починати взагалі. Андрій: Ми відкриті до діалогу. Ми вже почули побажання щодо гербу додати один елемент, також врахуємо побажання щодо зміни назви періоду, пов’язаного з СРСР. Але будемо слідкувати за тим, щоб не втратили основні ідейні  рішення.   Про місто: Коломия готова до осучаснення архітектури? Андрій: Кожна епоха залишає свій слід. І наша епоха теж повинна його залишити. Воно все має бути гармонійно. Візьмемо до прикладу Відень: надзвичайно історичне місто з старовинною архітектурою, та це не заважає їм розмістити вуличні меблі яскраво фіолетового кольору. Олександр: Якщо проаналізувати сучасних архітекторів, ту ж Заха Хадід і що вона створює. У Коломиї б за таке ймовірно б палили архітекторів Андрій: ….. і не лише словесно (сміється). Олександр: Щодо Коломиї, то в міста величезний потенціал.  Ось лише два озера з територією, де можна створювати відпочинкові комплекси, і це б була непогана альтернатива для курорту за кордоном. Та візьмемо Студентський сквер, до речі, Андрій також займався його реконструкцією, спершу також було багато негативу, а тепер подивіться, скільки там людей, скільки подій проводять. Андрію, ти брав участь у розробці оновленого Студентського скверу? Андрій: Так, на громадських засадах, тоді не було конкурсу. Просто взяли і зробили. На мою думку, місто має розвиватися в комплексі, бо зараз це точково, а повинен бути великий глобальний план розвитку містобудування. Цікаво почути вашу думку. Як вважаєте, оновлення будівель, облагородження, нова архітектура впливає на покращення соціальних проблем? Хоча стоп! Спитаю прямо (місцеві зрозуміють): от якщо реконструювати площу, де пам’ятник Шевченка, чи зникне поняття "п’яний кут"? Олександр: Звісно, згадайте, що було на місці, де зараз фонтан "Водограй любові". Там бомжі спали на лавках в центрі міста. А зараз там сім’ї з дітьми постійно гуляють і постійна атракція людей. Так, проблема безхатьків досі є, але тут також місто має й інші речі робити, щоб проблему розв’язати повністю. Андрій: Точно зміниться ситуація. Коли місце облагороджене, коли там батьки з дітьми відпочивають, то той, хто хоче випити, туди не піде, йому там буде некомфортно. На момент проведення інтерв’ю готується договір до підписання з Олександром Малковичем, аби він у свою чергу надав ескізний проект. Також очікуємо рішення та дій міста щодо реконструкції площі загалом. Будемо слідкувати за розвитком подій. Спілкувалась Олена ЯРЕМЧУК