Додому Авторські колонки Швайгофер — смерть Карпатам

Швайгофер — смерть Карпатам

0
Поділитися
Дмитро КАРП'ЯК Коломия

Цьогорічної весни, розшукуючи на коломийській околиці об’єкт під умовною назвою “Л”, я потрапив у неприємну ситуацію. На території, куди заїхав наш бусик, перед нами несподівано виросли здорові охоронці в камуфляжній формі й ультимативно зажадали забиратися геть. Ще й пригрозили штрафом за в’їзд у заборонену зону.

“Таке відчуття, що ми заїхали на склад з ядерними боєголовками”, – посміхнувся тоді до мене, пригадую, водій бусика.

То був ніякий, певна річ, не склад, а всього лише розчищений майдан австрійської фірми ШВАЙГОФЕР. Тобто тієї самої фірми, яка ще 2013-ого викупила в коломийської влади 30 гектарів землі під будівництво деревообробного комбінату і спромоглася відтоді хіба розчистити територію під майбутній об’єкт.

Ратуша, наскільки можна судити з висловлювань пана Слюзара, покладає на цей об’єкт неабиякі надії і навіть переживає, що австрійці відмовляться від своїх задумів, якщо мораторій на вивезення з України лісу-кругляка буде скасовано. Бо будівництво деревообробного підприємства – це ж інвестиції, без яких ми просто не виживемо. (Інколи навіть закрадається думка, що якби наші керманичі мали ще й повноваження змінювати тексти молитов, вони запропонували б народові промовляти в церквах  “інвестиції насущні дай нам сьогодні”).

На щастя, телеканалами не керує один всесильний олігарх, від волі якого залежить уся журналістська братія. Знайшовся нещодавно такий канал, що розповів чимало повчального для українців на прикладі сусідньої Румунії.

Там, у Румунії, також діють деревообробні комбінати пана директора Швайгофера.

Діють своєрідно: віддають перевагу нелегальній деревині, блокують антибраконьєрські закони й стимулюють незаконні вирубки.

Наші сусіди серйозно стурбовані таким, з дозволу сказати, господарюванням, отож усе йде до того, що інвесторів попросять шукати собі зговірливіших партнерів.

Чи не тому Ігор Слюзар повен надії на те, що “австрійська деревообробна фабрика може постати в Коломиї вже з нового року”?

Наш міський голова, на відміну від своїх румунських колег, які по горло ситі співпрацею зі ШВАЙГОФЕРОМ, не бачить у віденській фірмі жодної загрози довкіллю.

Те, що деревину з Карпат вивозять нелегально, каже, то це такий наш менталітет, а сама проблема не в австрійській компанії, а в українському законодавстві. Не беруся сперечатись, нашим законодавцям і справді є куди рости. Однак, як бачимо хоча б зі згаданого телесюжету, ШВАЙГОФЕР прекрасно навчився обходити й суворіші до браконьєрів румунські закони.

Дозволю собі й таке сказати. Міський голова незадоволений природоохоронним законодавством і бачить у ньому лазівки для корупціонерів? То міг би зробити прецедент і подати на розробників підступного закону до суду.

Так, як подавав до Конституційного суду мер Вільнюса Артурас Зуоскас, побачивши, що державні чиновники нараховують місту податки значно більші, ніж належить. І виграв справу, у вільнюську скарбницю було повернуто кілька десятків мільйонів євро.

Зуоскас скаржився і в прокуратуру – на прем’єр-міністра, який завдав Вільнюсу збитків. Як вважає вільнюський мер, міська влада – чи то литовська, чи українська– може працювати значно ефективніше, ніж влада національна, для цього містам не потрібні ні Меркель, ні Путін, ні розпорядження Порошенка. Просто потрібно використовувати на повну силу децентралізаційну реформу.

Наразі ж з небезпечними планами ШВАЙГОФЕРА щодо будівництва комбінату в Коломиї борються тільки українські екологи. Ще два роки тому вони написали відкритого листа в центральний офіс віденської фірми з протестом проти будівництва, на аргументи якого, правда, екологам досі не зволили надати свої, віденські аргументи. З чого можна робити висновок і про “недосконалий” менталітет деяких високоповажних європейських панів, а не лише бідних українських селян.

До речі, після перегляду телесюжету про невтішні справи з «легенями планети» я зрозумів, що відбувся, помилившись при пошуках об’єкта “Л”, ще дуже легко.

Румунського активіста, який вистежив маршрут “лівих” лісовозів до кінцевого швайгоферівського пункту, грубо збили з ніг і нагородили порцією сльозоточивого газу. А зі мною лише поговорили на підвищених тонах. Я це якось пережив. Але Карпати ШВАЙГОФЕР, якщо вкорениться в них під боком, – доконає.

Дмитро КАРП’ЯК

Читайте також: Занадто висока ціна: що буде з лісом, коли в Коломиї запрацює завод Швайгофер? ВІДЕО