Нещодавно стало відомо, що керівництво ДЮСШ запропонувало заслуженому тренеру України Василю Хмуляку посаду підсобного працівника в об’єднаній ДЮСШ. Ми поцікавились коломиян їхньою думкою щодо цього. Олександра Базюк: Сам Любомир Жупанський в ефірі одного із телеканалів говорив, що у ДЮСШ не вистачає професійних тренерів. А тут по суті видавлюють із коломийського спорту одного з найкращих тренерів. Людину, яка виховала велику кількість чемпіонів різного рівня та призерів. Це свідоме рішення влади, адже їм потрібні тільки ті, хто буде хвалити і в усьому погоджуватися. Олександр Тарасюк: На різних етапах цього тривалого конфлікту виникали моменти, коли була можливість знайти точки дотику та прийти до компромісу, але, на жаль, щоразу знаходились сили, які роздмухували багаття і протистояння розпалювалось з ново силою. Мені відомо, що ще в минулому році Василю Васильовичу пропонували залишитись в ДЮСШ тренером, але він з відомих лише йому мотивів відмовився. Переведення конфлікту в політичну площину, організація акцій на підтримку з приїздом народних депутатів додала цій ситуації ефектності та колориту, але аж ніяк не ефективності. Віз і нині там, тенденція до примирення не прослідковується, більше того, мені видається що Хмуляк поступово залишається на одинці з своїми проблемами, попервах активна група підтримки втрачає в своїх лавах. Вся ця історія аж ніяк не робить чести коломийському спорту, та й громаді в цілому, вважаю, що порозумітись можна і треба, шляхом особистих перемовин між Колесником та Хмуляком, без залучання «факторів зовнішнього впливу». Прикро, що майже всі забули за Олександра Єжова, чудового тренера та просто хорошу людину, яка мені дуже імпонує. Його повернення до тренерської роботи просто необхідно…І взагалі, якщо потрібно, готовий взяти на себе функцію переговірника. Олександр Дем’янчук, віце-президент МФК "Прикарпаття": Дуже прикро було довідатися зі ЗМІ про таку ганебну пропозицію заслуженому тренеру України. Це не робить лиця керівникам спорту в місті. Потрібно поважати досвід та навики людини, яка не один десяток років віддала вихованню підростаючого покоління. Взагалі, що стосується спорту в місті, то складється таке враження, що в Коломиї він фінансується вибірково, залежно від того, наскільки ті чи інші тренери лояльні до влади. Можу констатувати той факт, що в сезоні 2016/17 років одна з кращих дитячо-юнацьких футзальних команд України коломийське "Прикарпаття" не отримала жодної копійки коштів з міського бюджету. Врешті-решт команда була змушена переїхати в місто Івано-Франківськ, де керівники більше зацікавлені у розвитку даного виду спорту. Те саме стосується й інших секцій, наприклад шахів. Призерів чемпіонату області місто Коломия абсолютно не підтримує і на чемпіонати України діти їздять виключно за кошти батьків. Спілкувався Віктор ФІТЬО.