Нині ім’я майстра-перукаря Андрія Грабчука в Коломиї відоме. Хлопець позиціонує себе як колорист. Зараз у нього є Grabchuck beauty room на базі салону краси BLISS. Але Андрій спільно зі своєю командою прагне розвитку та вдосконалення. Зовсім скоро він відкриє власний салон краси, який розташований на розі вулиці Романа Шухевича та бульвару Лесі Українки. Там буде повний спектр послуг, починаючи, звичайно ж, від перукарських, закінчуючи ін’єкціями краси. "Дзеркало медіа" поспілкувалося з майстром та дізналося, з чого все розпочалось та, власне, яким вітром занесло Андрія у сферу краси. –  Андрію, розкажи спочатку, як вирішив стати перукарем? –  Випадково. Я навчався в політехнічному коледжі за спеціальністю "Автоматизовані процеси". Але розумів, що це не те, чим я хочу займатися, бо ще з дитинства мені більше подобалося робити щось своїми руками: малювати, шити, вирізати. Вдома мої близькі потрапляли інколи "під роздачу": стриг їх трішки, ще добре не вмівши. І на другому чи третьому курсі зрозумів, що треба пробувати себе в цих галузях, тому вирішив піти в перукарство. Моя мама тоді обслуговувалася у майстра в салоні, сказала, що спитає, чи можна там повчитися. –  Тобто, ти не закінчив навчання? –  Ні, закінчив. Я просто домовився з викладачами, що не буду ходити на пари, бо не хочу працювати за спеціальністю. Якщо в них будуть сумніви, де я знаходжуся, то вони можуть прийти й перевірити. У тому салоні, де вчився, пізніше й почав працювати. Це була звичайна перукарня в Коломиї, а вже згодом почав відвідувати різні курси підвищення кваліфікації, їздив до Києва, потім підписав контракт з компанією, з якою працюю. Працюючи технологом, мав змогу приїздити в салони, робити показові фарбування, читати семінари для інших майстрів. Крім цього, мав можливість безкоштовно двічі на рік навчатися. Ну і попри все це ще їздив на підвищення кваліфікації зі стрижок. Також брав участь у Inter-CHARM (міжнародна виставка індустрії краси – ред.), різних показах. Якось воно мене забрало один період, але потім все одно повернувся до Коломиї. Спочатку не планував працювати та відкривати салон у нашому місті. –  Чому все ж таки вирішив відкрити? –  Чотири роки тому через особисті обставини я з Коломиї нікуди не переїхав. У мене були варіанти залишатися в Києві або Москві, але мене більше цікавив розвиток технолога. Тобто не працювати напряму з клієнтом, а з майстрами. Я хотів викладати та вчити. Залишившись у місті, я не справлявся з усією роботою, якої тоді було дуже багато, тому вирішив, що мені потрібна допомога. Читайте також: Коломиянин Роман Копейко – художник-постановник кінематографу і власного життя. ФОТО –  Розкажи, будь ласка, кілька слів про сам салон. Як він створювався? –  Салон BLISS – це салон моєї знайомої Марти Сметанюк, з якою ми разом працювали. Тобто вона є власницею, а перукарський зал повністю на мені, я його взяв в оренду. Потім з’явилася ще одна дівчина, яка працювала в Києві на базі салону, де я навчався. Вона залишилася разом зі мною працювати. Паралельно почали появлятися вже й інші люди. В мене була ціль не просто брати й вчити всіх під себе, я хотів людей, які будуть працювати не так, як я, тому що в мене нема спеціалізації у всіх напрямках. Є речі, які я просто не роблю або не люблю робити. Тому з’явилися майстри, які займаються тільки зачісками, наприклад. –  Яких критеріїв дотримуєшся при відборі свого персоналу? –  Головне, щоб людині подобалося те, чим вона займається, і було бажання розвиватися. Крім того, для мене одним з найважливіших критеріїв є людські якості. Також майстер повинен знати все про правильний сервіс та правильне спілкування з клієнтом. Мені дуже важливі оці моменти! Людина повинна вміти правильно себе подати. –  А яким, на твою думку, має бути правильний сервіс, про який ти щойно сказав? –  Це правильне спілкування з клієнтом у плані роботи. Це консультація, розуміння того, якою буде процедура наступного разу. Якщо майстер робить якусь послугу, то він повинен знати все про якість волосся після неї, наприклад. Який догляд потрібен за ним. Це, напевно, набір якостей. Нема якогось такого визначення, тому що є речі, які вже напрацьовані, а це постійна робота. В мене зараз бажання запрошувати людей вчитися. Я теж зараз вчуся в плані сервісу. Ця праця цілої команди, починаючи від адміністратора і закінчуючи працівником, який прибирає. Ну і правильний сервіс – це, звичайно, задоволений клієнт. Якщо майстер помиляється, то він повинен визнати свою помилку та переробити. –  Чи були в тебе такі випадки? Якщо так, то як виправляв ці помилки? –  Так, звичайно. Помилок було багато. Їх я виправляю по можливості, звичайно ж, власним коштом. –  Яких принципів у роботі дотримуєшся? Чи є в тебе табу? –  Я вважаю, що найважливішим у роботі є якість волосся. Якщо я розумію, що для волосся це дуже шкідливо, то в жодному разі робити цього не буду. –  А як щодо роботи твоєї команди? В тебе працюють тільки дівчата. Як вдається чоловікові керувати жіночим колективом? –  Звичайно ж, у нас є правила, які ми постійно прописуємо, але ми не робимо це для того, щоб я ними керував. Моя ціль – це створити умови, в яких вони зможуть самостійно розвиватися. Я люблю партнерські стосунки, тому спілкуюся з дівчатами нарівні, як з майстрами. Ці правила тільки для того, щоб ми всі разом могли рухатися в правильному напрямку. Вони потрібні для процвітання салону та, знову ж таки, для правильного сервісу. Правила – це ніби плацдарм для того, щоб клієнт і майстер сходилися думками, а не для того, щоб я ними керував. У нас такого немає. –  Я щойно почула фразу «процвітання салону». Що ви робите для свого процвітання, оскільки в Коломиї зараз дуже багато салонів краси, конкуренція велика. Яким чином заохочуєте людей відвідати саме ваш? –  У нас немає активно проплаченої реклами чи спеціальних людей, які займаються нашими сторінками у Facebook чи Instagram. У нас велика увага приділяється спілкуванню як у колективі, так і з клієнтом. Ми постійно над цим працюємо, звичайно ж, помиляємося. В нашому випадку це, швидше за все, "сарафанне радіо". Я думаю, що це особиста наша робота, а також рекомендації. –  Скоро відкриється новий Grabchuck beauty room. Яких змін слід чекати? –  Зараз головним завданням є створити хорошу команду. Вона і так у нас хороша, але маю на увазі, що треба стандартизувати її. Бо на новому місці нас буде вже більше. Це не тільки будуть перукарські послуги, також будуть працювати візажисти, манікюрниці. –  Пропоную ще трішки поговорити про тебе, як про майстра. На початку ти кілька слів сказав про курси підвищення кваліфікації. То, власне, що це були за курси? –  Я їздив на курси стрижок до Олександра Єсікова. Він один із найсильніших людей в Україні у цій сфері. Також був у провідній школі зі стрижок "Ертекюб", що працює на базі "Віталіліс". Це бренд італійської косметики, на якій я працюю. Останній курс – це було навчання в Сергія Зими. Він – дворазовий призер світових конкурсів із зачісок, має свою школу та мережу салонів краси Zima Style. Крім цього, він мій друг. Готує мене до всіх конкурсів. Також був на курсах в дуже популярного інстаграмного майстра Алена з Італії, який на запрошення академії приїздив до Києва. Це були найдорожчі курси. Також двічі їздив на індивідуальні заняття із зачісок, але зрозумів, що це не моє. –  Чи ділишся досвідом, який отримуєш на цих курсах, з майстрами із свого салону? –  У нашому салоні все працює через програмне забезпечення. Тобто кожен має доступ до формул, якими я фарбую, і може їх відтворити. І так само з іншими майстрами. Тобто якщо клієнту треба сьогодні, а майстер, який працює поруч, вільний, то він спочатку переглядає попередню історію фарбувань клієнта, а потім відтворює потрібну формулу. В нас навіть адміністратор це може зробити. В мене було два варіанти: або ховатися і нікому не розповідати, як я працюю, або зробити все відкритим. Я вибрав другий, бо такий підхід заставляє рухатись. Зі мною працюють дійсно сильні майстри. Я їх всіх поважаю. В нас немає такого: "Ти це робиш неправильно!" Якщо є спірні моменти, то ми їх вчимося вирішувати, спілкуючись. Кожні два тижні ми збираємося, проговорюємо, що працює, а що ні. Я не роблю концепції на індивідуальність, тобто якщо ходити в салон, то тільки до мене. Я з радістю рекомендую інших майстрів. У нас кожен має так зване резюме. Хтось більше спеціалізується на зачісках, хтось добре робить кератинове випрямлення. Є майстер, який віддає перевагу коротким стрижкам. Працювати за таким принципом було викликом насправді. Бо в салонах, зазвичай, так не прийнято. Але для нашого нормальною практикою є, коли я нанесу барвник, а напарниця його змиє, висушить і зробить укладку. –  Знаю, що нещодавно ти брав участь у конкурсі і посів перше місце. Поділися враженнями. –  Майстер, про якого я вже говорив, Сергій Зима – мій друг, тренер, а також суддя. Він мені написав: «Андрію, треба їхати на конкурс». Я колись був противником цього всього, бо робота в салоні і на змаганнях кардинально відрізняється. Але все ж таки пішов на змагання в номінації "Модне фарбування". Ми знайшли модель буквально за два дні. Я її пофарбував, підготував до конкурсу. А за день до нього Сергій тренував мене робити укладку. Ми виступили і так вийшло, що перемогли. Це дало змогу мені безкоштовно взяти участь у чемпіонаті України, який відбудеться в листопаді. Конкурси – це не моя ініціатива. Я просто намагаюся спілкуватися з кращими, сильнішими та досвідченішими майстрами. От якось виходить так, що тягнуся до кращого. –  Це твій перший конкурс? Чи брав участь в інших до цього? –  Якщо говорити тільки про конкурси, то це другий. Раніше брав участь у "Мольфарі" на Буковелі. Але це був повноцінний образ. Ми працювали в команді. Робили макіяж, манікюр, зачіску. Я виконував тільки останнє. Чесно кажучи, не розраховував на виграш, бо це була моя перша зачіска, яку я зробив від "а" до "я". Таким був мій перший конкурс. А от, наприклад, у показах я брав участь частіше. –  Наостанок поділися секретом свого успіху. –  Його насправді нема. Напевно, секретом нашого успіху є чесність. Я завжди намагаюсь бути чесним зі своїми клієнтами і колегами у всьому. Якщо у чомусь не впевнений, то так і кажу, або ж, навпаки. Тоді є відповідальність. Змінюється ставлення до роботи. Взагалі, поняття "успішний майстер" для мене дуже розмите. Бо для когось запис на 3 – 4 тижні наперед є успіхом, у мене ж трохи інші критерії. Бо я не вважаю себе найкращим майстром. Є чимало кращих. Я ділюся тим, що вмію, але насправді мені ще треба багато вчитися. Ярина БАЛАБАНИК Фото з архіву Андрія Читайте також: Уляна Граділь: Головний секрет краси – це любов до себе