"Вони (поліція – ред.) не мали права взагалі озвучувати цю версію (самогубство – ред.). Я, як потерпіла, мала б заборонити їм. Проте, мене ніхто не питав, хоча я вже приїхала та перебувала на місці злочину. Вони порушили не одну статтю й Конституції, й кодексу. Норми моралі для них, я бачу, невідомі. Звичайно, найпростіше написати, ствердити, що мій батько, Михайло Йосипович, убив дружину, убив себе, спалив хату тощо. Проте, акцентую, зазначаю та завжди говоритиму не тому, що я – донька свого батька, а тому що я, в першу чергу - людина та людське мені не є чужим: людина, котра стільки зробила для міста та мала плани щодо Коломиї й України, ніколи б цього не зробила. Людина, що не просто опікувалася містом – жила Коломиєю, робила все для нього, не могла так вчинити ні з собою, ні з дружиною, ні зі своєю донькою, ні зі своєю ріднею, ні зі своїми знайомими, ні зі своїм коханим онуком. На відміну від нашої «доблесної» поліції, я не вважаю за потрібне порушувати закон - досудове слідство ведеться всього декілька днів, воно ще не закрите, не проведені всі експертизи, все те, що має бути зроблено в межах чинного законодавства. Я гадаю, якби наші норми права дозволяли, то «доблесна поліція» вже б того ж дня вимкнула, скажімо, мозок і ввімкнула б просто якийсь інстинкт і закрила справу – «висячок», який їм просто дуже хочеться закрити. Закликаю громадськість так само перевіряти всі дані, котрі подають ЗМІ, чи, знову ж таки, поліція. Це – не позиція поліції, слідства. Це – позиція виключно певних окремих слідчих, які прибули на місце злочину, не знаючи нічого ні про моїх батьків, ні з ким вони мають справу, ні якою чудовою людиною був мій батько та якою прекрасною людиною була моя матір. Тому громадськість міста я закликаю з розумінням поставитися до горя в моїй родині, толерантно поставитися до всіх ЗМІ, що висвітлюють цю новину. Певні з них навперебій намагалися залізти до будинку та просто зухвало знімати місце злочину, що, власне, теж є порушенням закону. Мені тільки 26 років і, на превеликий жаль, замість того, щоб насолоджуватися життям зі своїми батьками, я зараз решту свого життя, мабуть, буду шукати того, хто це зробив. І навряд мені вдасться це зробити, проте я докладу всіх можливих і неможливих зусиль, щоб відбілити ім’я мого батька. Справа важка, резонансна й аморальна. Тобто, особа, що це зробила, не має ні совісті, ні честі, ні гідності".