До 1919 року більш ніж половина містян за національністю була євреями. Нині єврейська громада нараховує менше ста осіб, вже кілька років поспіль судиться з міською владою через нібито "антисемітизм". З 2007 року єврейську громаду в Коломиї очолює Яків Заліщикер, до обрання він мешкав в Німеччині. На час керівництва Заліщикера припало чимало конфліктів – з міською радою, громадськими організаціями, зокрема, йдеться про судові тяганини за сквер на Чехова, який за ствердженням самої єврейської громади, є єврейським. [caption id="attachment_119515" align="aligncenter" width="1908"] Один час входи до скверу були на замку[/caption] З паном Заліщикером ми зустрілися в синагозі. Він розмірковує про толерантність, чому викликають до суду коломийську владу і чому звинувачує "Правий сектор" і екс-мера Коломиї Богдана Юращука. "Коломия вперше згадується у літописах 1241 року, а євреї сюди переселилися зі Львова приблизно в ХІІІ-ХIV столітті, – починає розмову Яків Заліщикер, вдаючись до історичної довідки. – Громада спочатку була мала, але потрохи збільшувалася. Найбільше євреїв жило в Коломиї перед Першою світовою війною – 63% від всього населення. Під час Другої світової знищили майже всіх. Кого не вбили – відправили в Белжець до Польщі. Через коломийські три ґетто пройшло 96 тис. євреїв. У Шепарівцях розстріляли 35 878 осіб, з них – 35 000 євреї, решта – поляки й українці. На кладовищі на вул. Бандери поховано 3200 людей, з них 200 – українців, а 3000 – євреїв. Ще 16 800 розстріляли нижче лікарні. Після війни тут залишилось 8 осіб живих. І ще кілька десятків, які були на фронті. Тут, як і в Росії і Польщі, були погроми. Будинки були побудовані так цікаво, наприклад у цьому кварталі, де ми зараз (інтерв’ю відбувалась в синагозі – ред.), що горища всі були з’єднані між собою. До речі, весь центр міста був побудований євреями. Коли погром розпочинався в одному місці, люди перебігали в інше. Крім цього, були ще колись підземні ходи. І люди теж там ховались". – Яка історія вашого роду? – Мої батьки родом з Румунії. Батьки мого тата 200 років тому жили в Заліщиках Тернопільської області, пізніше вони переїхали в Румунію. З 1946 року батьки мої жили тут, а я народився 1953 році. Закінчив тут 8 школу. – Яка єврейська громада в Коломиї зараз? Наскільки вона велика? – Вона не дуже велика зараз. Якщо в 2005 було 350 людей, то зараз 81. По-перше, в нас за останні чотири роки померло 14 чоловіків. Мені зараз 65 років і я майже наймолодший. Тільки двоє є молодших за мене, всі решта – старші. За останні роки померли люди, яким 95, 99 років було. І ще треба додати, що в нас приблизно 2 людини в місяць виїжджають до Ізраїлю на постійне проживання. Тому що за законами Ізраїлю, всі євреї є громадянами цієї країни. Навіть не треба чекати. Ти приїхав в аеропорт, тобі за годину зроблять паспорт ізраїльтянина. – Останні кілька років ви боретесь за права євреїв в Коломиї. З чого розпочався конфлікт? – Конфлікт розпочався у кінці 2014 року на кладовищі на вул. Чехова, якому 250 років. Плитам, які поставили на стінах пам’яті, по 220 років. Це ті, які нам вдалось знайти. За часів Хрущова це кладовище знищили. Зараз у нас ситуація антисемітизму, який сильно вкорінився. Завжди шукають винних. Ми вже не можемо бути винними. Нас дві чи одна сота відсотка. Як ми на щось можемо вплинути? Ніяк. А наші люди з громади підтримують все це. Після того, як розпочались напади на мене, на кладовище, люди почали боятися, тому й виїжджають. Україна займає одне з перших місць по еміграції до Ізраїлю. – Ви вже кілька років заявляєте, що боретесь за відновлення єврейського кладовища на вул. Чехова. Яка зараз ситуація? – Далі йдуть суди. У серпні 1995 року Коломийська міська рада прийняла рішення, що це меморіальне єврейське кладовище. Потім сесія в 1999 році визначила його межі. А 26 лютого 2017 року праворадикальні елементи самовільно поставили хрест на кладовищі, без всяких дозволів. Ми написали заяву в поліцію. Вона за законом 45 днів проводила перевірку. На 46-й ми подали до суду. Але ми написали, що це бездіяльність міської ради, тому що це комунальна територія. Але ніхто нічого не вирішував. СБУ та поліція тільки ходили й фотографували там все. Вже 1,5 року йде суд, і на одному засіданні суддя зачитав довідку СБУ, що там ніяких розстрілів ніколи не було. Я не знаю, звідки він її взяв.   Я звертався разом з равином з США та равином з Франції до греко-католицької церкви. Владика Івасюк відправляв своїх помічників розібратися в цій ситуації. А виявляється, що якщо єпископ хрест не посвятив, то за релігійними законами він неправильно встановлений, тобто самовільно. Навіть якщо єпископ хоче десь поставити хрест, спершу він повинен отримати дозвіл у міській раді. Бо це є територія міста. Я думаю, що це була провокація. Вони, певно, хотіли, щоб ми його зламали і зняли, чи щось таке зробили. Ми цього не зробили. Ми просто звернулися до суду. На відео видно, хто це зробив, а вони кажуть, що їх там не було. Тільки один зізнався. Це колишній мер Богдан Юращук. Всі матеріали на нього поліція передала в Матеївецьку ОТГ на розгляд адмінкомісії, бо звідти він родом. Результату я не знаю. Також у міській раді були зібрані громадські слухання, щоб перейменувати кладовище на меморіальний сквер. Якщо це сквер, там можуть стояти мусульманські півмісяці, хрести тощо. Це вже не кладовище. Також вони зібрали своїх прихильників – 60–70 осіб, які подали таку пропозицію, а міська рада її затвердила 6 вересня 2018. Тобто виходить, що відмінили рішення міської ради 1995 року. А за законом міська рада не може відміняти рішення попередніх скликань. Тому ми подали в Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Було вже 5 засідань. Від них на суд приїздить людей 40. Вони себе називають активістами. Представники міської ради, праворадикальні елементи, представники 5-ти громадських організацій. – На єврейському кладовищі невідомі три роки тому підпалили капличку… – Коли підпалювали, в нас камер ще не було. Я не знаю, хто це робив. Поліція їх не знайшла. То тричі палили. До речі, капличка зроблена за затвердженим міською радою проектом. Також ота огорожа, що навколо кладовища, теж затверджена. Самовільно ніхто нічого не робив. Також ми зробили освітлення, кладовище почистили, зробили дві доріжки на 640 м до озера. Там було болото, ми його висушили. Все зробили. Вони тільки ломлять все. Минулого тижня на всі стіни пам’яті та капличку через трафарет нанесли зображення, на яких до смітника викидають зірку Давида. Це вже образа! Зараз цим вже займається СБУ і поліція. [caption id="attachment_151315" align="aligncenter" width="768"] Капличка після підпалу[/caption] – Ви знаєте, хто це зробив? – Звідки? Там камер зараз нема. Ми їх зняли. Бо міська рада заборонила нам там прибирати та що-небудь робити. Прибирає комунальна служба. Але все засипане сміттям зараз. Вони з вересня нічого не чистили. Коли ми прибирали, там не було навіть недопалків. Поки що СБУ не знає, хто це зробив. – І про тих паліїв каплички ви теж досі нічого не знаєте? – Ми заяву писали, а результату нема. Тому хто все це зробив, ми не знаємо. Я вам скажу більше. Я не знаю, як поліція працює, якщо в нас 25 грудня з синагоги вкрали камеру з висоти 5 м. Я їм дав відео цієї людини, навіть два, і вони його досі не знайшли. – Єврейська громада допомагає вам у цих справах? Чи ви самотужки все це робите? – Я вже казав, що громада – це старші люди. Що вони мені можуть допомогти? Вони судяться не зі мною, а з американцями. Я запросив рабина з Америки. На кладовищі похований його прадід в сьомому поколінні, тому фактично вони судяться з ним. Коли поставили хрест, я відразу ж повідомив рабину, який сюди приїхав. Він звернувся в єврейські міжнародні організації, 28 американських каналів це все показало, багато газет написало статті. 9 березня 2017 року це питання розглядав Державний департамент США. Я цього не знав. Мені подзвонив помічник посла в Україні й це розповів. Всі документи я надсилаю їм поштою. Є ще рабин з Франції з Фонду єврейської спадщини. Вони відновили вже 1400 кладовищ у Східній Європі і в Україні також. На Закарпатті – 13. І вони тут допомагають, але зараз все призупинили, бо на єврейському кладовищі стоїть хрест. АВТОРКА: Ярина БАЛАБАНИК ФОТО: Андрій КАНЯ Нагадаємо, 20 лютого обласний суд не задовольнив позов єврейської громади Коломиї щодо скверу на вул. Чехова. Як писало "Дзеркало", нещодавно на всіх пам’ятних плитах та стінах єврейської каплички невідомі намалювали нетолерантний трафарет - зірку Давида у смітнику.