«Історії ж бо пишуть на столі. Ми пишем кровʼю на своїй землі»
Із болем у серці, з глибокою скорботою Коломийська громада провела в останню дорогу воїна Романа Самуляка.
Він мужньо і сміливо боронив нашу рідну землю від ворожої навали, але, на жаль, загинув за наш спокій та незалежність.
"Вже не одне століття ми пишемо історію кров'ю на своїй землі. Ми знову і знову з великим болем і жалем проводжаємо все нових і нових Героїв до вічності. Ми можемо побачити, що в історії новітнього часу, як і в історіії минулого - Бог завжди був та є з нами. Звісно, що він також сумує та плаче над загиблими. Ми знаємо на прикладі Спасителя як він пройшов цю Хресну дорогу, теж був невинно засуджений та катований.
Дорогі у Христі, напевно, що немає іншої ціни та шляху у дорозі до свободи. Щоб отримати свободу Христос помирає на хресті, щоб отримати свободу нашої Батьківщини - знову і знову проливається кров Героїв", - промовляє на похороні віце-декан Коломийського протопресвітеріату отець Володимир Гуменюк.
Ми можемо з впевненістю сказати, що Слуга Божий Роман відходить до вічності по нагороду, бо Він став на сторону добра, він пішов на війну, щоб побороти зло, він став Героєм, а Герої після смерті ідуть тільки до неба у Царство Небесне.
Молимося, щоб Бог попри біль та сльози на очах близьких дав сили їм усім пережити цю втрату.
«Нехай Всемилостивий Господь візьме Його душу туди, де немає болі, журби і зітхання, але життя безконечене, а Ти Пресвята Богородице окрасо ангелів і славнопреподобних молися, щоб спаслася Його душа», - додає отець Володимир.
