Перший гурток бальних танців у 5 років у коломийському «Локомотиві», потім зміна кількох танцювальних студій у рідному місті, довга 5-річна перерва, думки про вступ у медичний, та, зрештою, її вибір впав на Київський національний університет культури і мистецтв.
Її звати Оксана Микитчук, і в 21 рік коломиянка вже танцювала на найголовніших сценах України та пробує свої сили за кордоном, бо там, за її словами, більше перспектив для розвитку та самовдосконалення.
Оксана розповідає, що випробувати свої сили в танцювальному напрямку спонукали її батьки.
«Мені давно подобались танці, і, зрештою, я розуміла, що просто спокійно сидіти на парах не зможу, тому вирішила все-таки спробувати», – каже дівчина, усміхаючись.
Приїхавши на день відкритих дверей в КНУКіМ, вона зрозуміла, що хоче тут навчатись, але не була впевнена, чи вступить, оскільки після тривалої 5-річної перерви переживала, чи складе іспит.
Але завдяки наполегливій підготовці та праці над собою в неї повірив завідувач кафедри, заслужений артист України Дмитро Базела, який, власне, й дав дівчинці з маленького міста шанс.
Зі своїм партнером Глібом Образцовим Оксана в парі вже два роки. Познайомились в університеті. Хлопець народився і живе у Києві. Він є багаторазовим призером всеукраїнських конкурсів. Танцювати почав ще в першому класі. Розпочинав, як і Оксана, з колективів. Його тренери покладали на хлопця великі надії, саме тому після вступу до університету вирішив займатися цією справою професійно.
Спочатку хлопець танцював з іншою партнеркою, але на другому курсі пара розійшлась. Оксана та Гліб вирішили спробувати танцювати разом: спочатку тільки в університеті, потім уже брали участь у танцювальних конкурсах.
«Взагалі я не «турнірна» танцівниця. У нашій парі Гліб з самого дитинства бере участь у різноманітних турнірах та змаганнях. Зараз він виступає по європейській програмі. На третьому курсі ми вийшли на наш перший спільний турнір в Одесі. Але більший пріоритет ми ставимо не на змагання, а зосереджуємось на шоу-номерах, постановках, підтримках дуетно-сценічного танцю», – розповідає Оксана.
Навчання в університеті для них – це не тільки спосіб здобути освіту. Там вони отримують не лише практичний досвід, а й можливість спілкуватись з людьми, які є провідниками в танцювальній сфері та на яких треба рівнятись.
Наприклад, тільки через те, що їхня кафедра має прямий зв’язок з Оленою Шоптенко, Оксана і Гліб отримали можливість виступати на відомому проекті «Танці з зірками».
«Ми там набралися величезного досвіду. Коли ти бачиш все по телебаченню, то картинка виглядає дуже гарно. Але дізнатись, скільки сил вкладено, і як багато люди працюють, можна тільки тоді, коли потрапляєш на знімальний майданчик. Насправді в них тільки один тиждень, щоб придумати образи, зробити якісно режисуру, зшити костюми та виготовити реквізити», – ділиться своїм досвідом Гліб.
Окрім виступів на відомих проектах, пара виступає також на головних сценах країни в Палаці мистецтв «Україна» та Палаці спорту, наприклад.
Нещодавно Оксана та Гліб були задіяні у масштабній постановці Михайла Поплавського.
«Балет складався з трьохсот осіб. Ми входили в основну двадцятку. Це було дуже феноменально. Емоції переповнювали. На репетиції приходив сам Михайло Поплавський, який вказував на помилки», – пригадує Оксана.
Крім цього, молоді хореографи не так давно брали участь у проекті під назвою «Кармен – квітка пристрасті». Це хореографічна вистава тривалістю 1 год. 10 хв. На підготовку пішло всього-на-всього три тижні. Представляли її в одному з концертних залів Києва. Танцівники були вражені
підготовленістю залу. Все там було на дуже високому рівні. Оксана виступала в багатьох країнах світу і каже, що дуже рада, що в Україні є зали європейського зразка, бо саме такі вона бачила за кордоном.
Якщо ж говорити про закордонний досвід Оксани та Гліба, то він у них чималенький. Вони відвідали уже багато країн світу на різних континентах.
Разом пара уже двічі брала участь в міжнародному фестивалі «Salut to Vienna» в Іспанії. Гліб сам їздив на цей же фестиваль до Канади. Оксана має досвід роботи в Китаї, нещодавно повернулася з Швейцарії. Це тільки маленький список тих країн, де вони встигли побувати.
Оксана пригадує свою поїздку у Швейцарію і каже, що там було дуже хороше й шанобливе ставлення з боку організаторів. До них ставились з повагою й дослухались до їхньої думки.
Варто зазначити, що більшість їхніх поїздок за кордон мають робочий характер. Для них плата за їхню працю дуже важлива, оскільки танцівник – це професія, яка вимагає багато вкладень. Костюми дуже дорогі. Відвідуючи фестивалі, доводиться платити за участь, проживання, переліт тощо.
Такі поїздки для Оксани й Гліба – це безцінний досвід, бо за кордоном є можливість працювати з найвизначнішими та найвідомішими танцівниками світу й черпати від них досвід.
«Хотілося б працювати за кордоном, бо поки що в нашій країні дуже важко реалізуватися в цій сфері, оскільки хтось уже закріпився за цією посадою, а ти ніяк не можеш пробитися вище. Треба мати зв’язки, щоб про тебе почули й тебе побачили. Це головна проблема України», – розповідає Гліб.
Хлопець продовжує, що в майбутньому хоче розвивати звої навички в постановці та режисурі.
«Я не хочу обмежувати себе тільки спортивно-бальними танцями. Я хочу розвиватись ще й в інших сферах, хочу творити щось своє. Ставити постановки цікавіше. Можна вкласти свою думку чи показати своє бачення чогось. Просто бальні танці – це тільки спорт, де можна тренувати власне тіло, а я цього не хочу», – розповідає хлопець.
Оксана підтримує Гліба й теж має такі ж цілі, тому вони разом активно над цим працюють.
Автор: Ярина БАЛАБАНИК
