Степан Пушик був депутатом Верховної ради України першого демократичного скликання від Коломиї і неодноразово бував в нашому місті на різних вечорах і зборах, урочистих подіях
З цієї нагоди 80-річчя від дня його народження Музей історії міста підготував чудову публікацію про життя письменника та громадсько-політичного діяча "МОЄ ЖИТТЯ У МОЇХ КНИГАХ…
«…Я маю найбільший на планеті щоденник – до 300 великих книг. Почав його вести в листопаді 1960 р. і не перериваю. Ні дня без рядка. Мені не набридає ніколи. У мене завжди повні кишені якихось клаптиків паперу із записами. А прожив я надзвичайно цікаве життя - зустрічався і пив по чарці з президентами, прем’єрами, міністрами, дипломатами, мандрівниками, губернаторами, пастухами на полонинах, лісорубами, трактористами. Сам був пастухом, їздовим, косарем, садівником, поетом, прозаїком, драматургом, есеїстом, критиком, перекладачем, редактором, безробітним, альпіністом, професором, мужем, батьком, дідом».. .Та, мабуть, найкорисніше, що я зробив у житті, із дитячих літ записував фольклор, - так говорив нам, студентам Прикарпатського університету про себе викладач міфології Степан Пушик, заохочуючи записувати і приносити йому він наших бабусь і сусідок записи народних пісень, легенд та спогадів. Саме тоді ми студентами вчились ходити по домівках старших людей з увагою і часом так потрібним їм, а нам вони дарували безцінні спогади, легенди, пісні чи перекази.
Степан Пушик - дослідник і знавець легенд, прислів’їв, приповідок, тостів, дражнилок, прозиванок, прокльонів і заклинань. Як згадував : «спочатку я пішов до церкви, помолився, поставив дві свічки, потім комп’ютер скропив свяченою водою.. адже слова несуть енергетику, віра в силу слова не просто побажання комусь зла чи добра. .. Люблю ходити на базар. Інколи так торгуюсь, як циган. Можу до теми заспівати коломийку, а жінка, що продає, у відповідь мені свою. «А бодай тебе гута взяла», -колоритно, і виявляється, що ота «гута» – старослов’янською – крововилив. Тож цим слівцем і на ворогів можна……»
Степан Пушик - автор понад 60 творів, які друкувались 20 мовами світу та мовою есперанто, а він сам «переклав» сучасною українською мовою «Слово о полку Ігоревім», за працю над яким отримав науковий ступінь. Близько 120 його поезій покладено на музику, за п’єсами поставлено вистави, а наш краянин М. Савчук написав кілька літературних пародій. «…Я менше опублікував, ніж написав, і прошу Бога, щоб хтось колись взявся за Пушиків архів… І... ні «Пушика» йому , ні пера!».
Степан Пушик- член Національної спілки письменників, відзначений Державною премією України ім. Шевченка, преміями П. Чубинського, В. Стефаника, О. Копиленка, М. Ірчана, П. Беринди, українського вільного університету в Нью-Йорку, та ін.
«Вважаю, що в житті зробив кілька добрих речей крім того, що пишу, я пішов у депутати саме в той час національно-демократичної революції. Ми проголосили Декларацію про суверенітет, Акт про незалежність України». А ще, що я нікуди звідси не поїхав. Літав я в США, і в Непал, і по всьому світу, але лишався в Україні. І я поставив собі за мету побувати в кожному населеному пункті Карпатського регіону, в кожній області України. І я це майже зробив».
В Науковій бібліотеці музею зберігаються його книги, які можна оглянути на виставці присвяченій творчості письменника та почитати в читальному залі.
На завершення хочеться лиш додати його вірш початку 1990-х рр. ..
… Червонуваті зерна із калини
кудись несе у дзьобі сивий птах,
Так землю, чорну землю України
розносять по усіх материках.
Несуть, везуть в маленьких вузликах,
а там, де не співають солов’ї,
Із грудочки йде солов’їна музика,
сльозами люди скроплюють її.
І домом пахне, вишнями, соломою,
ще й піснею, яку співав козак,
Та грудочка землі стає солоною,
як сіль чумацька на важких возах.
Назавше попрощавшись з Україною,
із грудкою Вкраїни. Просто жах!
Розкидані то голодом, то війнами
вкраїнці сплять на всіх материках.
І навіть там, де не цвіте калина,
де слово зневажається моє,
Всі знають : є на світі Україна!
Не грудка, а земля народом є!!!.
З
На титульному фото
Фото 4887 Ст. Пушик, кандидат в народні депутати, Коломия, 18.02.1990 р.
Ф№1365 Ст. Пушик під час святкувань 750-ліття Коломиї. 18 серпня 1991 р.
Фото №1549 під час святкових днів 750-ліття Коломиї біля пам’ятного знаку Шевченку. 1991 р. 
Фото №18544 на відзначенні 90-річчя Коломийської гімназії на старому українському цвинтарі. Степан Пушик – 2-ий справа.
Фото №17492 під час відкриття музею Т. Шевченка при школі №5 в Коломиї, 1990 р.
