Театралізовані дійства, виступи етноколективів, спортивні змагання, дегустації карпатських медів та страв автентичної гуцульської кухні, художній пленер, різноманітні майстер-класи — все це буде в програмі фестивалю, пише "Курс".

А ще організатори обіцяють відчуття епохи опришківського руху. Головним дійством свята стане легендарна гуцульська міфоденсопера «Оле» у виконанні Івано-Франківського Національного академічного Гуцульського ансамблю пісні і танцю «Гуцулія». П’ять епізодів дійства «Гуцульське весілля», «Гірки», «Опришки», «Месники», «Смертельний плес» мають відтворити дух опришків.

У центрі Яремча розгорнуть медовий ярмарок, на якому проводитимуться майстер-класи з розпису медових пряників та виготовлення воскових свічок, лекції на теми бджільництва та екопродукції, а для любителів яскравих фото будуть оригінальні фотозони.

Для гурманів, які цінують смакові враження, готуватимуть банош на вогні.

У рамках фестивалю також відбудеться науково-практична конференція «Василь Баюрак — славний ватажок опришків», на яку з’їдуться відомі науковці та дослідники опришківського руху. Окрім того, у Будинку культури діятиме історична виставка експонатів Івано-Франківського історико-меморіального музею Олекси Довбуша. Відвідувачі матимуть можливість побачити речі опришків та зброю, з якою вони йшли у бій, а також колекцію літературних творів про опришків.

Реалізація заходу стала можливою завдяки перемозі Яремча у конкурсі "Малі міста — великі враження", інформують на сторінці Яремчанської міськради.

Відділ інвестиційної політики Яремчанського міськвиконкому оцінив проєкт “Баюракова бартка” у 283 800 грн, з яких 198 660 грн — кошти Міністерства культури України, 85 140 грн — кошти місцевого бюджету.

У 2022 році місто святкуватиме 300 років з дня народження Василя Баюрака, започаткування щорічного фестивалю стане одним з етапів підготовки до святкування.

Довідково. Василь Баюра́к — ватажок загону опришків, спільник і наступник Олекси Довбуша. Вступив до опришківського загону Олекси Довбуша в липні 1744 року; після смерті ватажка у серпні 1745 Баюрак очолив загін і став ватажком. 1749 – 1751 — період найбільшої активности загону Баюрака. Самого Баюрака за романтичну вдачу в історичних джерелах називають “лицарем пістоля та флоєри”.

Василь Баюрак народився в Дорі, що нині є частиною Яремча. Про те, що Василь Баюрак є вихідцем саме з Яремчанщини, свідчить багато історичних джерел.