Іншими словами, пан Арсак забрав їх на зберігання до часу, коли музей у П'ядиках ззовні і зсередини відповідатиме музейним нормам, а це – і освітлення, і необхідний для зберігання раритетів температурний режим у приміщенні, і зовнішній вигляд.
– Раніше музей Ірчана (а не як якийсь чиновник-невіглас написав на табличці "Музей імені Мирослава Ірчана") перебував у віданні Коломийського музею Гуцульщини й Покуття, – розповів пан Арсак, – була введена штатна посада музейного наглядача. Після розпаду Союзу цю посаду зліквідували, музей у П'ядиках кинули напризволяще й почався процес його саморуйнації. Відключено всі комунікації, в тому числі найголовнішу для існування музею – опалення. Попередні сільські голови час від часу музей підтримували – робилися ремонти, перекривався дах. Тепер же на музей боляче дивитися – у якому жалюгідному стані він перебуває...
– Про занепад музею говорити несправедливо, – вважає голова П'ядицької ОТГ Петро Гайдейчук. – Наразі музей стоїть на замку, однак ми тримаємо його в полі зору і руйнування не допустимо. Цього року відремонтували стелю; на День села розігрували лотерею й на зібрані кошти провели ремонт усередині. Є надія отримати європейський грант спеціально для музею. Румунія, Білорусь, Польща разом з Україною формують свої проекти по культурній спадщині. Ми подамо кошторис, а їм треба підтвердити, що співпрацюють з нами, тоді є шанс на отримання гранту.
Іван ДЖИНДЖУРА
Фото: Андрій КАНЯ